Російський шансон
У соціальному суспільстві досить широко поширився термін російський шансон - це напрям у музиці, так би мовити жанр музики. Для представлення масштабності даної тематики досить заглянути на будь тематичний форум або сайт і переглянути кількість постійної аудиторії любителів всесвітнього музичного жанру російський шансон.
Ви задаєте собі питання, що ж таке шансон, та й напрямок у музичному жанрі російський шансон не всім знайоме, зараз ми все розберемо по порядку. Слово шансон в перекладі з французької мови є словом пісня.
У стародавній Франції шансон називали соціальні хорові пісні у виконанні селян. На відміну від письмового же, літературно-поетичне освіти так зване як російський романс. Трохи пізніше селянський люд, роз'їжджаються, в інші міста світу і приносили з собою цю культуру, тоді-то багато шансоньє займалися бурхливим розвитком даного жанру російський шансон. Цей жанр розвивався паралельно з попсою. Французька пісня була сильнішою рази в три, ніж російська. Вплив романсу почалося наприкінці вісімнадцятого і на початку дев'ятнадцятого століття і вже в кінці дев'ятнадцятого і початку двадцятого століття шансонетки, так називали пісні жанру російський шансон, почали заполонятимуть всі світові культури, в тому числі і російську. Ось тоді то і відбулося злиття з російською народною піснею і романсом, цигани, Одеса і Пітер були основоположниками жанру російський шансон.
Уже в двадцятих-тридцятих роках був сформований і в кінцевому підсумку заборонений босяцький жанр, так само синонімом був рваний жанр.
З тридцятих років російський шансон розвивався піратськими методами, в підпіллі емігрантів. Почалися шістдесяті роки, тоді те, на Всесвітньому фестивалі молоді в Москві показав себе Ів Монтан в жанрі російський шансон і дав початок трьом гілкам світової шансон культурі: радянська естрадна пісня, бардівська пісня і підпільна пісня у виконанні так званої соціальної групи як підпільники. У ці три розгалуження входили всі відомі такі шансоньє як: Марк Бернес, Жан Татлян, Євген Аграновіч, Олександр Галич, Володимир Висоцький, Юлій Кім, Олександр Городницький, Олександр Дулов, Аркадій Північний і Костянтин Бєляєв, ансамбль Брати Перлові, Магаданци і Обертон - все ці імена і назви груп принесли серйозний внесок у розвиток жанру російський шансон.
На даний час думають, що термін шансон це саме блатна пісня, це, звичайно ж, помилково. Шансон не є блатний. Гілок у шансону багато, але знову, ж це не означає, що шансон це не блатна пісня і є такі люди, які підкреслюють термін блатна пісня як частина нашого національного надбання.
Анти-шансоньє дотримуються думки блатна пісня з негативного боку, кажучи, що це знак криміналізації соціуму. З точки зору гумору - шансон провокує на зловживання алкоголем.
Однієї з гілок шансону - це пісні про зону, тюремне життя, неволя. Так само є гілочка утворює такий жанр, як блатна романтика, приклад цього жанру пісня Михайла Круга - Роза. Частина соціуму як вище сказано негативно ставиться до жанру шансон, регламентуючи тим самим, що шансон слухають тільки злочинці закону, то тоді як же бути з такими виконавцями як: Володимир Висоцький, Олександр Галич, Леонід Утьосов і Юрій Нікулін?
Час змінює людей - цим самим можна сказати, що виконавці шансону НЕ будуть писати виключно блатні пісні. Наприклад, Михайло Шуфутинський, Розенбаум Олександр і Любов Успенська.
У музичному жанрі шансон, як і в будь-якому жанрі музики важливі не тільки тексти пісні, а й сама музика. До числа красивих шансоньє відносять наступних виконавців шансону: Розенбаум Александр, Слава Медяник, Анатолій Дніпрова, Михайло Круг і Олександр Кальянов.
Шансон відноситься найчастіше до чоловічих пісням, але чоловічі пісні люблять слухати жінки. До числа жіночого колективу жанру шансон належать такі виконавці шансону: Любов Успенська, Катя Вогник і Тетяна Лебединська.
Класичний шансон один з душевних жанрів музики, а душевний по тому, що соліст співає душею, нехай навіть і немає голосу, це чесна пісня, яка виконана виключно для душі, а не для акустики. Приклад виконавця душевної пісні - Марк Бернес.
