Вірмени у Великій Вітчизняній війні.
З перших днів Великої Вітчизняної війни вірмени прийняли в ній найактивнішу участь. З 22 червня по травень 1945 року в Радянську Армію були покликані понад 500 тисяч вірмен. У роки війни були створені шість вірменських дивізій.
76-я гірничо-стрілецька дивізія, яка народилася разом з Радянською Вірменією і минула славний бойовий шлях. В її лавах загартувалася велика частина вірменських військових кадрів. 76-я вірменська дивізія з перших днів війни увійшла до лав з'єднань діючої армії. Дивізія відзначилася в оборонних боях, і за скоєні в ході Сталінградської битви подвиги за наказом Наркома оборони СРСР була переформована в 51-у Гвардійську дивізію.
Легендарна вірменська 89-я Таманська тричі орденоносна стрілецька дивізія - єдина з усіх національних формувань взяла участь у штурмі Берліна.
89-я дивізія була сформована в грудні 1941 року в Єревані. Дивізія вирушила на фронт у вересні 1942 року і з передгір'їв Кавказу з боями дійшла до Берліна.
390-я дивізія була створена восени 1941 року в складі Закавказького військового округу. З січня 1942 брала участь в боях за Керченський півострів.
409-я дивізія була створена восени 1941 року, і з берегів Терека з боями дійшла до Дунаю.
408-я дивізія, створена навесні 1942 року брала участь у важких боях на Чорноморському узбережжі Кавказу.
261-я дивізія була сформована влітку 1942 року у Вірменії. Дивізія захищала радянський кордон від загрози турецького вторгнення і відправляла поповнення в діючу армію.
Напередодні війни у Вірменії були створені військові навчальні заклади, зокрема, спеціальна артилерійська школа і спеціальна школа військово-повітряних сил.
29 червня, за рішенням ЦК КП Вірменії, в республіці були створені винищувальні батальйони для захисту об'єктів, що мають військове значення і боротьби з ворожими диверсантами.
До складу батальйонів увійшли 12 тисяч осіб, з них 8000 були відправлені на фронт, серед них - 700 десантників-парашутистів.
Вірменські бійці вступили в бій з німецько-фашистськими окупантами з перших днів війни.
Зокрема, в Брестській фортеці та її околицях на момент війни служили понад 200 вірменських бійців. Поблизу героїчні бої вела дивізія, якою командував генерал-майор Христофор Алавердян.
Серед учасників оборони Москви слід зазначити начальника артилерії Південно-Західного фронту, генерал-лейтенанта Мікаела Барсегяна і начальника штабу 33-армії полковника Степана Гиносян, який згодом отримав звання генерал-майора.
У боях під Ленінградом відзначився видатний льотчик-штурмовик Балтійського флоту, двічі герой Радянського Союзу Нельсон Степанян.
У боях за Керченський півострів відзначилася 390-я Вірменська дивізія.
У 1942 році 89-я Вірменська дивізія захищала Кавказ від фашистських військ, а потім перейшовши у наступ брала участь у визволенні Таманського півострова, на честь чого отримала назву 89-й Вірменської Таманської дивізії.
Військовослужбовець Таманської дивізії, сержант унані Аветисян 16 вересня 1943 повторив подвиг Олександра Матросова, закривши собою амбразуру ворожого дзоту. За цей подвиг йому було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У Сталінградській битві брала участь 51-а Гвардійська вірменська дивізія, що знищила в боях понад 8000 гітлерівців і 340 танків противника.
Крім того, бійці 51-ї дивізії захопили 193 літака, 91 танк і взяли в полон 5650 німецьких солдатів і 2 гітлерівських генералів.
За проявлений героїзм у битві за Сталінград десять вірменських бійців удостоїлися звання Героя Радянського Союзу, серед них легендарний льотчик Сергій Бурназян.
У взятті Берліна взяла участь 89-я Вірменська Таманська дивізія під командуванням генерал-майора Нвера Сафаряна.
Дивізія пройшла від Кавказу до Берліна 7300 кілометрів, 7000 її офіцерів і солдатів удостоїлися урядових нагород.
Бійці дивізії знищили 9000 солдатів і офіцерів противника і взяли в полон 11 тисяч гітлерівців.
Всього в ході Великої Вітчизняної війни більше ста вірмен удостоїлися звання Героя Радянського Союзу, а двом з них - маршалу Радянського Союзу Івану Баграмяном і «Буревісник Балтики» Нельсону Степаняну це звання було присвоєно двічі.
Вірменія дала чотирьох маршалів і одного адмірала флоту СРСР: Маршал Радянського Союзу Іван Баграмян, Адмірал флоту СРСР Іван Ісаков, Головний маршал бронетанкових військ Амазасп Бабаджанян, маршал авіації Сергій Худяков (Арменак Хамферянц), маршал інженерних військ Сергій Аганов.
*
viparmenia.com.
