Яке історичне значення мала промислова революція?
Термін «промислова революція» був введений Дж. Бланки в 1837 р у праці під назвою «Історія політичної економії». Вхідне до нього слово «революція» бачиться цілком виправданим з урахуванням суті і значення цього комплексного явища. Його можна поставити в один ряд з двома іншими «революціями» людської історії - неолітичної (ознаменувала перехід від натурального до виробничого господарства) і науково-технічну (про яку заговорили в 1970-і рр.).
Як відомо, революція - це переворот, зазвичай пов'язується з воєнно-політичним переворотом, за яким слідує зміна правлячого режиму і ломка існувала соціальної та економічної структури. «Промислова революція» відрізняється не войовничим характером відбувалися в суспільстві перетворень, хоча вона торкнулася без винятку всі сфери суспільного життя.
Промисловий переворот спричинив за собою радикальні перетворення в людському суспільстві. Так, технічна його сторона полягала в становленні машинного виробництва, залученні до процесу виробництва нових джерел енергії, розвитку засобів транспорту і зв'язку. Говорити про «революцію» стало можливим без остраху помилитися після того, як машини стали виробляти машини (тобто виробництво промислового устаткування було автоматизовано).
Економічний аспект, насамперед, знайшов відображення у переміщенні центру економічного життя з аграрного сектора в індустріальний. Цьому супроводжували і пертурбації в соціальній структурі, втілені в пришвидшенням урбанізації, модифікації класового складу соціуму (поява робітничого класу), виникненні передумов для формування індустріального суспільства.
Промислова революція раніше, ніж в інших країнах, почалася і закінчилася в Англії (тривала приблизно з 1760-х по 1830-і рр.). У Франції періодом «революційних» перетворень в соціально-економічному устрої були 1810 - 1860-ті рр., У Німеччині - 1830 - 1870-ті р У США промислова революція почалася в першому десятилітті XIX ст.
Для того щоб перехід до машинного способу виробництва з усіма супутніми цьому перетвореннями технічного, господарського і соціального характеру став можливим, мав скластися комплекс факторів. Такими стали накопичення достатньої кількості капіталу, становлення фінансових установ, готових надавати на умовах позики тимчасово вільні кошти для інвестування в розвиток економіки, утвердження як основоположного принципу вільної торгівлі, ряд важливих винаходів, що слідували одне за одним і робили свій внесок у перехід від мануфактур до фабрикам.
Ключовими винаходами, без яких важко собі уявити весь переворот, спочатку були ті, які були спрямовані на підвищення ефективності бавовняного виробництва («летючий човник» Кея, механічна прядка Харгрівза, механічний ткацький верстат Картрайта), потім прийшла черга для парової машини Уатта (1784 г .). Поява паровоза Стефенсона і пароплава, створеного Фултоном, ознаменувало початок «століття заліза і пара». Була побудована перша залізниця, яка зв'язала американські міста Огайо і Балтімор в 1830 році.
У кожній країні промисловий переворот мав свої особливості, які дозволяли говорити про відмінності цього процесу в різних країнах. У Франції, наприклад, свій відбиток накладала проходила відносно повільними темпами урбанізація і супутня їй вузькість внутрішнього ринку, які зумовили не таку стрімкість перетворень, як у тій же Англії. У Німеччині відмінними рисами були відносно пізні терміни початку відходу від економіки, заснованої на ручній праці, які, однак, зіграли на користь цієї країни: вони дозволили обладнати німецькі фабрики новітньої на той час технікою.
Також необхідно відзначити темпи, якими зростало виробництво в Німеччині (з 1850 по 1870 рр. Зростання у важкій промисловості склав більше 3 разів). Що ж стосується США, то тут специфіка промислової революції обумовлена значною роллю, яку відіграли іноземний капітал, робоча сила, пополнявшаяся за рахунок збільшується потік іммігрантів, а також розвиток мережі залізниць (які дозволили зменшити вплив розмірів країни на інтенсивність економічних відносин між різними її частинами ). Винахід фабричної системи стало виключно американським внеском у спільну справу руху до більш продуктивної і ефективної економіки.
Наслідком промислової революції став комплекс соціально-економічних змін в структурі економік тих країн, де вона проходила. Становлення машинного виробництва означало появу і збільшення надлишків товарів, вироблених в стали на індустріальні рейки державах. Це, в свою чергу, стало досить суттєвим фактором у розвитку світогосподарських зв'язків, становленні світового ринку і послужило передумовою до формування потім уже в XX столітті світової економіки. Зворотною стороною медалі стало посилення експлуатації країнами-метрополіями своїх колоній як джерел ресурсів для виробництва та ринків збуту, в які насильно «запихати» продукція англійських (якщо мова йде про Британської імперії) фабрик.
Тоді-то почалося життя зовсім інша ...
