Звідки з'явилися назви кольорів в російській мові?
Назви квітів, фарб ділять на дві групи - стародавні (такі, як «білі» і «чорні») і порівняно нові, яких не знав давньоруську мову, - вони прийшли з чужих мов, причому більшість з них походить від назв предметів, що володіють характерною забарвленням.
У тюркських мовах червоний означає «рожевий», «світло-червоний», «червоний». Наше слово прийшло звідти (як, до речі сказати, майже всі слова, що починаються з літери «А»). А те, що у нас воно стало означати «яскраво-червоний», цілком природно: при переході з мови в мову зміст слів змінюється часто сильніше, ніж їх звукова форма.
Червону фарбу і іноді її відтінки (до коричневого!) Називали общеславянским словом «Багр». Від цього виникли назви «багряний» і «багряний». Багряним називають густий червоний колір, а багряним - чистий яскравий червоний колір. Наприклад, багряна заграва - багряний захід.
Колись дуже давно (в загальноіндоєвропейський мовою) існував корінь «bhe» - він мав значення «сяяти», «сяяти». Пам'ятайте, слово «береза» теж сходить до цього кореня, напевно, завдяки блискучому, не схожої на інші, сріблястому стовбуру цього чудесного дерева. Ось від того кореня і з'явилося «білий», а від нього і «білизна», і багато інших слова.
Вимовляється в значенні «темно-червоний». Запозичене в ХVIII столітті з французької мови, де вordeaux - «темно-червоний» - колір вина бордо (виготовляється в Бордо). Навіщо говорити так довго: «темно-червоний», коли можна коротко і звучно сказати «бордо»?
Етимологія тут гранично коротким, колір названий по асоціації з кольором шийки голуба.
Цікаво, що слово це має той самий корінь, що й слова золотий, зелений. У литовською мовою, наприклад, «золотий» буде «желтас», первинним значенням тут було, мабуть, «жовто - блискучий».
Того ж стародавнього кореня, що й жовтий. У давньоруській мові було слово «зель» - «пагони озимини». Йому ж близькі слова «злак», «зелень».
Коричневий - значить кольору кориці, червонувато-бурою прянощі, порошку з шматочків кори тропічного дерева cinnamomum. Пряність заморська, а от назва «кориця» - чисто російське, «маленька корочка» (від «кора»).
Червоний колір в Давній Русі називали і «червлений», і «Червону». Дуже співзвучно, але дещо по-різному в різних говорах. Червону фарбу робили з особливого виду хробаків («червеців»), звідси й назва.
Але червоний колір, мабуть, так подобався нашим предкам, що вони замінили старослов'янське «Чермний» на нове найменування - «червоний», тобто «самий хороший», «чарівний», «гарний», «милує око» (красна дівиця , червоно сонечко, червона хата ...)
