Тутанхамон: найбільше відкриття або фальсифікація століття? Частина 1

Ну, хто не знає цього імені в наш час? Мабуть, в історії археології ХХ століття немає більш значущої події, ніж виявлення гробниці Тутанхамона. Цій темі присвячена об'ємна стаття-роздум Костянтина Смирнова «Розгадка таємниці Тутанхамона», яка була опублікована цього літа в одній з білоруських газет. Мене настільки зачепила ця публікація, що я вирішила винести ці відомості на обговорення, виклавши їх коротенько своїми словами.

У 1922 р археолог Говард Картер виявив гробницю єгипетського фараона Тутанхамона з великою кількістю незайманих скарбів і мумією. Але в процесі розкопок, що передували це відкриття, Картер зробив декілька досить дивних вчинків.

Розглянемо все по порядку.

У 1917 р Г. Картер зі своєю командою археологів почав широкомасштабні розкопки в Долині царів. Місце, де згодом виявили гробницю Тутанхамона, почали досліджувати практично відразу ж після початку розкопок. Але незабаром без всяких пояснень Картер наказав перейти в інше місце Долини. За п'ять років до 1922 р археологи перерили її дуже грунтовно, але нічого більш-менш значимого не виявили. І тоді Картер повертає свою групу на те місце, яке наказав покинути на самому початку розкопок. І практично відразу ж була виявлена гробниця з замурованих і опечатаних входом.

Після огляду стало ясно, що вхід двічі розкривали і знову замуровували. Археологи почали розбирати кам'яну кладку і виявили коридор, заповнений камінням. Через кілька днів їм вдалося очистити прохід, за яким виявилася ще одна замурована двері. За цими дверима знайшли приміщення, де стояли золоті носилки, великий золотий трон, алебастрові вази, незвичайні скриньки і дві статуї. Але була ще одна запечатана двері, поруч з якою перебував закладений вхід, пробитий кимось раніше. Можливо, стародавніми грабіжниками. За цими дверима знайшли три великих ложа і ще одну невелику кімнату, набиту різними коштовностями і предметами побуту.

І раптом Картер наказав засипати гробницю, а сам поїхав до Каїр для організаційних робіт. Для вивезення знахідок була споруджена вузькоколійна залізниця. У середині грудня знову приступили до розкопок і в травні 1923 в Каїр була відправлена перша партія знайдених цінностей. У лютому 1923 була розкрита двері в усипальницю, де стояв величезний дерев'яний саркофаг, оббитий золотими пластинами. Поряд знаходилася кімната, буквально до відмови набита золотими і дорогоцінним виробами. Друку на саркофазі виявилися незайманими, значить, грабіжники тут не побували. І знову Картер призупинив дослідження, а до розтину знайденого саркофага приступили тільки взимку 1926-27 рр.

Якщо проаналізувати всі обставини розкопок і виявлення гробниці Тутанхамона, то виникає багато питань і нестиковок. Наприклад, чому гробниця була розграбована, хоча було видно, що в ній двічі побували грабіжники? Чому вона була невеликих розмірів, що нехарактерно для поховання фараона? Дивують і занадто тривалі терміни розкопок: для витягання і опису всіх знахідок такий невеликий гробниці 5 років - це занадто багато.

Ще більш дивним здається поведінка Г.Картера. Чому в 1917 р після ретельних розкопок в цьому ж місці він нібито нічого не знайшов і швидко перевів групу на інші ділянки? А в через 5 років раптом знову вирішив повернутися на це ж місце і практично відразу ж виявив поховання. Крім того, Картер штучно затягував терміни розкопок, не дозволяючи розкривати запечатані двері і примушуючи вивчати незначні знахідки, які можна було б згодом досліджувати в лабораторних умовах, не втрачаючи дорогоцінного часу поряд з таким відкриттям. Необхідність будівництва вузькоколійки теж здається сумнівною: не так вже й багато предметів було виявлено, їх цілком можна було вивезти звичайним для того часу транспортом.

Чимало незрозумілого і в ситуації з нібито побували в гробниці стародавніми грабіжниками. Чому вони нічого не взяли, що не розкрили саркофаг, як це робилося у всіх похованнях? Чому вони одні двері розкривали, а інші не чіпали, пробиваючи обхідні шляхи в монолітній скельній породі? А стан знахідок, яким мало б бути більше трьох тисячоліть, навіть занадто задовільний. Обшитий золотом саркофаг убив археологів своїм блиском, відмінно виглядали й інші предмети, без ознак пилу і помутнінь. А ось внутрішні дерев'яні труни були сильно попсовані вогкістю, наче зберігалися зовсім в інших умовах. Вражає виявлення величезних для такого приміщення чотирьох колісниць. Їх адже неможливо було внести цілком в це приміщення, вони і опинилися розпиляними! Цікаво, чим їх могли розпиляти більше 3 тисяч років тому?

І, нарешті, сама мумія. Вона перебувала в жалюгідному стані, хоча, судячи з незайманою гробниці, жерці не повинні були переховувати її від грабіжників поховань. Так чому ж мумія фараона виявилася забальзамоване не так ретельно, як це зазвичай робили з царськими персонами?

Питань, якщо глибоко замислитися, виникає багато. І ми ще повернемося до обговорення цих загадок...