Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 4-5 лютого? «Одержима», «На грані» та ін.
Намічається вельми насичений уїк-енд. У російський прокат виходить відразу кілька давно очікуваних картин. Серед них мелодрама Саймона Кертіса «7 днів і ночей з Мерилін», подвійне явище Адама Сендлера в комедії «Такі різні близнюки» і гучний псевдодокументальний ужастик «Одержима».
Компанію їм складе фантастична стрічка «Хроніка» і нашпигований зірками кримінальний трилер «На грані».
І це лише менша частина з дванадцяти дебютантів, в числі яких також тривимірний іспанська жутіков, французький бойовик, драма про китів з Дрю Беррімор і дві нових російських стрічки. А тепер детальніше:
1. «Такі різні близнюки» (Jack and Jill, 2011)
Тупість - не порок. Цей постулат американський комік Адам Сендлер своєю творчістю довів давненько. Сендлер настільки популярний на батьківщині, що практично будь-який фільм з його участю приречений на касовий успіх. Щорічно з рук продюсера, сценариста та актора Голлівуд отримує, як мінімум, пару прибуткових проектів, рівень якості яких, на жаль, також падає з року в рік. Розуміючи, що в 45 смішно жартувати стає все важче, Сендлер вирішив подвоїти свою присутність в кадрі. Буквально. У своєму новому фільмі він зіграв відразу двох близнюків, один з яких - жінка.
Для додання хоч якийсь вагомості свого проекту, комік запросив в нього Аль Пачіно, який виконав роль самого себе. Вагомість з'явилася у всього навколо, але тільки не у Аль Пачіно. Комедія вийшла дурна, зла і, як завжди, не дуже-то й смішна. Талант у Сендлера є, з цим важко сперечатися, але на відміну від того ж Джима Керрі (вибачте за порівняння) він, по всій видимості, навіть не збирається міняти амплуа. А пора б уже задуматися.
2. «Одержима» (The Devil Inside, 2012)
У полку надприбуткових псевдодокументальних ужастиков прибуло. Торжество реклами і маркетингу над якістю кінопродукції здійснилося. Розгромлена в пух і прах кінокритиками, містична драма «Одержима» режисера Вільяма Брента Белла («Залишитися в живих») побила всі рекорди і принесла своїм творцям шалені гроші. Всього за тиждень прокату 1 мільйон витрат реалізувався в 52 млн виручки. Що, втім, ніяк не вплинуло на низьку художню цінність цього опусу.
Автори не посоромилися продовжити тематику аналогічного хоррора «Останнє вигнання диявола», лише збільшивши кількість демонів, третирують бідну жінку, з одного до чотирьох. Псевдодокументальний жанр з подачі ось таких ось діячів починає обростати штампами та кліше. І те, що ще вчора здавалося свіжою ідеєю і відмінною знахідкою, сьогодні викликає позіхання і бажання покинути зал для глядачів.
3. «На грані» (Man on a Ledge, 2012)
Успіх - штука заразлива. У Голлівуді його прийнято копіювати і штампувати негайно. Як кажуть, куй залізо поки гаряче. Не встиг сценарист «Кольори ночі» Метью Чепмен відзначитися релігійної мелодрамою «Ціна пристрасті» (2011), як отримаєте - розпишіться. Не минуло й року, як студія Summit випускає на екрани ремейк, в якому пристрасті по Господу змінили на жагу до знехтуваному металу. Щоб масовому глядачеві було зрозумілі мотиви Сема Уортінгтона, який вирішив скинути своє тлінне тіло з хмарочоса.
Стрічка «На грані», укомплектована зірками середньої величини (Ед Харріс, Джеймі Белл, Елізабет Бенкс), зрозуміло, виступила в прокаті на порядок краще малобюджетной камерної драми-оригіналу. Але явно розчарувала творців лише п'ятим місцем у дебютний уїкенд. «На грані» - одна з тих картин, що не викличе ажіотажу ні до, ні після перегляду. Тобто ні погано, ні добре. Сумовита середина і привід, щоб не провести, але вбити час у вільний вечір.
4. «Хроніка» (Chronicle, 2012)
Фантастичний трилер невідомого режисера Джошуа Транки з аналогічними за статусом акторами виходить у Росії одночасно з Америкою, тому передбачити долю фільму поки складно. Судячи з трейлеру, задумка непогана. Три раздолбая, ставши свідками падіння метеорита, набувають надздібності. Коли тупі приколи і фокуси їм набридають, один із хлопців вирішує пограти в Бога. З усіма витікаючими наслідками.
Свій фільм Транк зняв з урахуванням модної тенденції, перемежовуючи кадри аматорським відео (що, власне, і знайшло свій відгук у назві картини). Темна конячка прокату притягує невідомістю, але дива, швидше за все, не станеться. Тому що всі подібні ігри в супергероїв закінчуються однаково погано.
5. «7 днів і ночей з Мерилін» (My Week with Marilyn, 2011)
Вітаємо ще одного номінанта Оскара. На цей раз в категоріях краща жіноча роль (Мішель Вільямс) і краща чоловіча роль другого плану (Кеннет Брена). Несподіваний успіх для маловідомого британського телережисера Саймона Кертіса, що взявся екранізувати мемуари якогось Коліна Кларка. Кларк, нащадок аристократів від мистецтва, в юнацтві по блату працював «кроками за сценою» на зйомках мелодрами Лоуренса Олів'є «Принц і танцівниця» за участю знаменитої Мерилін Монро. Постарівши, Кларк вирішив поділитися спогадами, які й лягли в основу фільму Кертіса.
Це не мелодрама, і не комедія. Це просто чийсь шматок життя, в кадр якого потрапила одна з найбільших кінозірок за всю історію кінематографа. Матеріал, що більше підходить для сторінок бульварної преси, поданий тактовно і зі смаком, тому не викликає відторгнення. Хороша історія в красивих інтер'єрах.
Про решту картинах напишу коротко. Друга режисерська робота Мадонни, мелодрама «Ми. Віримо у кохання », між іншим, номінована на Оскар в категорії «Кращі костюми». Не дивно, враховуючи, що мова піде про пристрасному романі Едуарда VIII і заміжньою американки. Судячи з усього, Мадонна вирішила погрітися в променях слави торішнього хіта «Король каже!», в якому ця історія була подана фоном. Юен МакГрегор і Віра Фарміга з проекту вибули, тому авторам довелося задовольнятися другорядними акторами. Що для бюджету навіть легше.
Іспанці представлять на суд глядачів тривимірний кошмар «Шрами 3D» про злого доктора і цікавих студентів, яким подобається блукати по темних печер. До відомого кривавого жутіков 2007 сія стрічка ніякого відношення не має, але нашим локалізатор здалося забавним перевести «Паранорман досвід» саме таким чином. Авось хто довірливий і клюне.
Серед новинок ще два американських фільму: мелодрама за участю Дрю Беррімор і Джона Красінскі («Офіс») «Усі люблять китів», а також психологічний трилер Шона Даркіна (на Кинопоиск бідолаху охрестили Дуркин) «Марта, Марсі Мей, Марлен», що є повнометражним продовженням його ж короткометражки. Несамовита історія дівчини, яка втекла з секти, сподобалася журі минулорічного фестивалю в Санденсі, де Даркин вручили приз за кращу драматичну режисуру.
У числі дебютантів прокату - дві роботи російських кінодіячів. Молодіжна комедія «На Байкал» розповість про подорож чотирьох друзів та знята в стилі «Про що говорять чоловіки» і аналогічних закордонних роуд-муві. А мелодрама «Байдужість» за участю Федора Бондарчука та Олександра Баширова занурить нас в історію кохання, що сталася в СРСР 60-х років і нарочито зняту в старомодному, чорно-білому, варіанті.
Завершує ж довгий список киноновинок французький бойовик «Безсонна ніч» - Розповідь про непутящого копа, який, сам того не відаючи, проміняв рідного сина на мішок з кокаїном.
Ось такий розклад. Фільмів багато, але кожен здатний зацікавити лише частково. Чекаємо наступний прем'єрний четвер, коли на екрани світу виходить перша частина «Зоряних воєн», переконвертувати в 3D.
