Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 16-17 лютого? «Міцний горішок: Хороший день, щоб померти» та ін.
Головною подією майбутніх вихідних, безумовно, стане російська кінопрем'єра московських пригод поліцейського Джона Макклейна в бойовику «Міцний горішок: Хороший день, щоб померти». Посильну конкуренцію блокбастеру з Віллісом спробує скласти один з номінантів прийдешнього Оскара - «Майстер» Пола Томаса Андерсона.
Також представлена ціла юрба профільних дебютантів, так чи інакше пов'язаних з минулим Днем Святого Валентина. У числі останніх мелодрама «Прекрасні створення», романтичний трилер «Тиха гавань» і європейський кіноальманах «Калейдоскоп кохання».
1. «Міцний горішок: Хороший день, щоб померти» (A Good Day to Die Hard, 2013)
Є думка, що франшизу про впертому нью-йоркському копі Макклейн коштувало завершити сиквелом 1990 року. Третій фільм з підзаголовком «Відплата» був, в цілому, непоганий, але вже тоді стало ясно, що сценаристи кіносеріалу видихнули й відверто експлуатують виграшний образ в комерційних цілях. Четверта частина і зовсім в голові не відклалася, залишивши післясмак порожнього бойовичка, перенасиченого комп'ютерними спецефектами.
Як би там не було, персонаж Макклейна для Брюса Вілліса є візитною карткою і одночасно тяжким хрестом, який актор змушений тягнути на собі до самого кінця. Його колеги по цеху, Сталлоне і Шварценеггер, зуміли відхреститися від докучливих типажів Рембо і Термінатора, хоча останній весь час загрожує повернутися. Брюс ж поки явно не збирається прощатися з кіногероєм, що приніс йому світову славу, і продовжує, незважаючи на поважний вік, радувати шанувальників сплесками своєї харизми.
П'ятий «Міцний горішок» особливо близький росіянам, бо на цей раз дія фільму відбувається на нашій території. Правда, для вітчизняного глядача - це і своєрідна червона ганчірка, бо рідкісний голлівудський фільм про СРСР і Росію обходиться без «розлогою журавлини». «Міцний горішок 5» винятком не став. Та й без цього до фільму багато претензій - сирий, безглуздий сценарій, корявий монтаж, невиразні діалоги. Екшна багато, але знятий він безглуздо. Як не сумно усвідомлювати, старий друг краще нових двох. А тепер і трьох.
2. «Майстер» (The Master, 2012)
Неофіційний наступник стилістики Кубрика, американський режисер Пол Томас Андерсон, знімає рідко, але надзвичайно влучно. Кожне його творіння - подія і одночасно «річ у собі». Андерсон впевнено балансує на стику кіно незалежного і мейнстріму, примудряючись догоджати «і нашим, і вашим». При цьому, як не дивно, його попередні роботи «Магнолія» і «Нафта» користувалися в Європі куди більшою популярністю, ніж на батьківщині. І «Майстер» тому яскраве підтвердження - розсип призів у Венеції і «порожні» номінації на премії BAFTA і Золотий глобус. Залишився лише шанс випробувати удачу на Оскарі, але й там самому Андерсону нічого не світить: всі три потенційні статуетки знаходяться в акторських категоріях.
«Майстер» - це не тільки гучне повернення режисера після п'ятирічної перерви в роботі, але і тріумфальний «камбек» чудового актора Хоакіна Фенікса, чий персонаж дивним чином викликає у глядача одночасно співчуття і огиду. Картина оповідає про післявоєнній Америці, де знайшлося місце не тільки чергового втраченого покоління, але й різного роду «рятівникам батьківщини», насаджували в масах власні містечкові культи. Незважаючи на те що заголовна думка стрічки про «Нестворений собі кумира» проста і зрозуміла, новий опус Андерсона традиційно звивистий у викладі і вимагає перегляду вдумливого. З наскоку «Майстра» здолати навряд чи вийде.
3. «Неможливе» (Lo Imposible, 2012)
Цунамі грудня 2004 року, викликане землетрусом в Індійському океані, забрало життя близько 235 тисяч чоловік і вважається одним із найбільш руйнівних і смертоносних стихійних лих в новітній історії людства. Фільм-катастрофа іспанця Хуана Антоніо Байона не береться, подібно шедевральним у своїй тупості і передбачуваності блокбастерам Роланда Еммеріха («Післязавтра», «2012»), глобально «потішити» аудиторію черговим знищенням блакитної планети. Замість цього автори концентруються на історії виживання окремо взятого іспанського сімейства, яке виявилося «на гребені хвилі» в Японії. В основу сценарію лягли реальні події і справжні люди, яких на екрані блискуче зіграли актори Наомі Уоттс і Юен МакГрегор.
Притому, що фільм не може похвалитися нагромадженням візуальних красот, психологічна драма про протистояння людини і стихії підкорила світову аудиторію, що дозволило стрічці досягти вражаючих фінансових результатів. Наомі Уоттс представлена до нагороди на прийдешньої церемонії Оскара, що відкриває перед Байон, творцем шикарного трилера «Притулок» (2007), воістину безмежні перспективи. Швидше за все, вже наступний проект іспанця буде знятий в Голлівуді і за американські гроші.
4. «Калейдоскоп кохання» (360, 2012)
Бразилець Фернанду Мейрелліш прославився на початку нульових жорсткою і безкомпромісною драмою «Місто Бога», після чого частково підкріпив репутацію нудним, але добре прийнятим кінокритиками трилером за романом Джона ле Карре «Відданий садівник», за який провідна актриса Рейчел Вайс відхопила Оскара в категорії «Краща актриса другого плану ». Райс віддячила режисера доступним їй способом, погодившись брати участь у його кіноальманаху «360» (в російській локалізації - «Калейдоскоп кохання»), поряд з Джудом Лоу, Ентоні Хопкінсом і нашим Володимиром Вдовиченкова.
На жаль, кілька років роботи на телебаченні співслужили Мейрелліш погану службу: він настільки увірував у власний фірмовий стиль, що в «Калейдоскоп» подрастерял інтригу розповіді. Замість цілісного полотна - набір епізодів, пов'язаних схематично і без вигадки. Спостерігати за життям персонажів трохи сумно, і навіть фінальний перекіс у детективний жанр інтересу до подій на екрані не додає.
5. «Прекрасні створення» (Beautiful Creatures, 2013)
Не дивно, що із закінченням «сутінкової саги» багато хто прагне зайняти звільнену нішу. «Впусти мене», «Червона Шапочка», «Голодні ігри». Список поповнюється щорічно, але нікому поки не вдається викликати у підліткової аудиторії (переважно жіночої її частини) аналогічного ажіотажу. Ось і сценарист «Води слонам!» І «Мостів округу Медісон» Річард ЛаГравенес не втримався від спокуси сваять черговий молодіжний культ, взявшись за екранізацію роману Камі Гарсії і Маргарет Штоль про любов простого американського хлопця до відьмочки.
Творці фільму явно націлені на продовження історії, залишивши фінал відкритим, але лише глядачеві вирішувати, чи перетворяться «Прекрасні створення» в кіносеріал. Задумка для жанру непогана, хоча з усього побаченого на екрані найбільше запам'ятається оригінальний операторський стиль Філіпа Русло («Шерлок Холмс» Гая Річі) та симпатичний саундтрек у виконанні гурту The New No2. Решта - на любителя.
Крім вищевказаних стрічок, в обмеженому прокаті демонструватиметься військова драма з Канади під назвою «Відьма війни». Стрічка вже відзначена Срібним ведмедем в Берліні (краща жіноча роль - Рашель Мванза) і претендує на Оскара в категорії «Кращий іноземний фільм». Компанію їй складе романтичний трилер «Тиха гавань» про жертви побутового насильства, «Ентропія», камерна «комедія» з закосом під авторське кіно за участю Собчак, Циганова та Валерії Гай Германіки, а також європейська драма «Після кохання».
