Що це? Апофеоз вульгарності або політичне замовлення?
Конкурс пісні на Євробаченні, очевидно, відображає стан шоу-бізнесу в Європі і в усьому світі. Торік на ньому перемогли фінські монстри з безглуздою піснею. Цього року перше місце, принаймні. зайняла цілком гідна пісня з Сербії. Ось тільки хотілося б подивитися, як Європа буде проводити конкурс наступного року в Белграді, який вона бомбила, і сліди цих бомбардувань видно й досі. Може бути, перемога Сербії - це своєрідне вибачення?
Але ось друге місце - це явний скандал. Чудовисько в особі Вєрки Сердючки, породжене російським шоу-бізнесом, своєю піснею вчинила отруйний плювок їй же в обличчя, а заодно, як би між іншим, в обличчя всій Росії. По-перше, сама пісня - це яскравий зразок вульгарності і безглуздості. По-друге, відбіркова комісія вимагала змінити в ній два слова, і це було обіцяно, але все-ж у пісні вони-таки прозвучали - "Раша гуд бай!".
Тепер, звичайно, акули російського шоу-бізнесу постараються все це замовчати, замазати словами про слов'янську прориві або відхрещуватися від своєї причетності, але шила в мішку не сховаєш - адже це вони підтримували в Росії цей вульгарний і безглуздий образ, старіючи не помічати сплесків націоналізму типу петлюрівського і бандерівського гасла "Ще не вмерла Україна". Чому Європа голосувала за цю пісню? Порахували модним парад монстрів і клоунади? Не помітили політичного замовлення або, нацьковують ЗМІ, із задоволенням його підтримали? І взагалі, звідки цей страх перед Росією і бажання всіляко їй напаскудити? Може бути, тому, що вони нас лякають, а ми не боїмося?
Слід, заради справедливості, відзначити зусилля Фінляндії з організації конкурсу. Кожній пісні, навіть самої безглуздої, вони намагалися дати гідне оформлення. А фінські листівки про свою країну - це просто краса. І не вони, звичайно, винні у відборі та утриманні пісень. Навіть коментатори відзначали, що в цей раз було явне прагнення до клоунади, до вульгарного гротеску. Мабуть, ті, хто відбирав, кого послати на конкурс, вирішили: раз Європа гососует за монстрів, дамо і ми щось монстроподібний!
Взагалі навіть для непрофесіонала останній конкурс залишив гнітюче враження. Так і хочеться вигукнути: "Куди ж ти котишся, Європа!". Слава Богу, світлими цятками виділялися пісні слов'янських країн. Не скажу, що це найвищі зразки пісенного мистецтва, але, принаймні, щирість і високі почуття були присутні, і це втішає.
Сподіваюся, що Вєрка Сердючка більше не буде охмуряти наївних росіян, які брали її (його) за свою, і знайде для своїх гастролей інше місце. У всякому разі, шлях на російське телебачення і в великі концертні зали їй має бути закритий. Гуд бай так гуд бай! І взагалі, так набридли ці трансвестити! Природного хоцца!
А може бути, Росії пора вже організувати свій пісенний конкурс європейського або навіть світового масштабу? Скільки ж можна терпіти цю вульгарщину і нісенітницю? У нас прекрасні композитори і поети, розкішні концертні майданчики, та й гроші при бажанні знайдуться. Покажемо всьому світу, що ми славні не тільки оперою і балетом, а й піснями багаті, деякі з яких співає весь світ!