Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 6-7 квітня? «Зловісні мерці: Чорна книга» та ін.
Ласкаво просимо на уїк-енд голлівудського кіно. Так, ви не помилилися, 80% стрічок, які дебютували сьогодні в російському прокаті, вироблені в Америці, і лише пара картин має міжнародний формат, в тому числі новий фільм англійця Денні Бойла «Транс».
У числі кінопрем'єр - ремейк культового фільму жахів «Зловісні мерці», перезапуск в 3D мільярдного блокбастера Спілберга «Парк Юрського періоду», бойовик Антуана Фукуа «Падіння Олімпу», перша голлівудська робота Нільса Ардена Оплева «Одним менше» і комедія «Круті кекси».
1. «Зловісні мерці: Чорна книга» (Evil Dead, 2013)
Ще один ремейк, але не поспішайте його ненавидіти. Хоча після відвертих невдач з переробкою «П'ятниці, 13-е», «Жаху на вулиці В'язів» і «Техаської різанини бензопилою» вже, здається, не залишилося надії, що сучасні «переосмислітелі» класичних хорроров вісімдесятих навчаться шанобливо ставитися до оригіналу. Довіряй, але перевіряй. Так вирішив творець знаменитих «Зловісні мерці» Сем Реймі, коли доручив постановку ремейка власного дебютного шедевра маловідомому уругвайцю Федеріко Альваресу. Для прославився на YouTube короткометражкою «Напад паніки» Альвареса можливість перезняти сей фільм була недосяжною мрією. Хлопцеві дали покерувати, а сам Сем Реймі і його приятель Брюс Кемпбелл (легендарний Еш) закріпили за собою продюсерсько-наглядова функції.
Вийшло дуже страшно. Правда. Оригінал не був ідеальний хоча б тому, що знімався на колінах за копійки і автори економили на всьому. Так, це класика, але не завдяки видовищній візуалізації кошмарів, а тому що сміливо, ефектно і з часткою самоіронії. Реймі приготував основу для піци, а Альварес, під чуйним керівництвом шеф-кухаря, її начинив і спік. Їсти подано, панове, хоча будь-які думки про їжу краще залишити біля входу в кінозал, тому як не дарма на екрані виливаються літри крові і блювотних мас. Автор свідомо відмовився від наворочених комп'ютерних замальовок, воліючи старий добрий грим і бутафорські приналежності. А коли ти сам віриш, в те, що бачиш, те й глядач не дасть збрехати.
Нові «Зловісні мерці» - Всім ремейк ремейк. Стара гвардія не дала проекту скотитися в порожнє наслідування, а нова кров підносить сюрприз за сюрпризом, на ходу переоцінюючи стандарти жанру.
2. «Падіння Олімпу» (Olympus Has Fallen, 2013)
Врятувати новий фільм Антуана Фукуа від провалу в нашому прокаті може тільки хвацька, яскрава рекламна кампанія. Бо історії про порятунок американського президента від терористів уже відверто задовбали. Починаючи з «Втечі з Нью-Йорка» Карпентера і закінчуючи «Літаком президента» з Фордом. Цю жуйку Голлівуд пережовує постійно, змінюючи лише національність терору (цього разу лідера нації будуть кошмарити представники Північної Кореї, хто б сумнівався) і натруджені особи рятівників вітчизни.
З іншого боку, Фукуа у своїй справі не новачок. Його перу належав міцні бойовичку категорії «Б» «Вбивці на заміну» та «Стрілець», не кажучи вже про філігранному кримінальному трилері «Тренувальний день», завдяки якому режисер зумів пробитися нагору, до великих зірок і гонорарів. Знову ж таки в кадрі Джерард Батлер, могутній мужик з міцними нервами і сталевий харизмою. А також Аарон Екхарт в ролі президента і Морган Фріман в образі мудрої сови. Хороші актори, динамічний екшн, багато стрілянини і щіпка чорного гумору, а також потішати око руйнування Білого дому. Так, без патоки пафосу і ура-патріотизму не обійшлося, але чай главу держави визволяють, а не булочну на Манхеттені штурмують. Загалом, одним оком поглянути можна, бо дурне кіно зобов'язане веселити і зачаровувати візуальним рядом. Решта допишуть злі критики.
3. «Транс» (Trance, 2013)
Британець Денні Бойл вже не потребує представлення і давно заробив собі авторитет. Кожен його фільм - це, як мінімум, подія, повз якого просто так прогулятися можна. І навіть сама, на перший погляд, банальна історія, начебто викрадення картини, в руках майстра перетворюється на напружений і непередбачуваний трилер-перевертиш.
Сюжет спочатку простий і невигадливий - азартний гравець, вхожий у світ багатих аукціонів, допомагає собі і банді крутих грабіжників привласнити безцінний шедевр живопису. Але от біда, хтось ненароком тюкнув бідолаху ломиком по голові, і він начисто забув, куди поховав награбоване. Щоб знайти картину, бандити наймають досвідченого психіатра-гіпнотизера, якою належить залізти в чужу голову і витягнути на світ божий потрібні секрети.
Параноїдальний маячня, загорнутий в яскраву обгортку хічкоківського трилера, тримається на двох «слонах» і однієї «слонисі» - шотландця Джеймс МакЕвой, француза Венсані Касселі і американці Розаріо Доусон. Бойл вичавив з них максимум, приробивши кожному персонажу «подвійне дно». Проте режисер все-таки переграє з глибокодумним власного задуму і місцями здається, що простота - аж ніяк не гірша за крадіжку. І йдучи в примарний світ ілюзій, він забув сунути в руку глядачеві рятівну нитку Аріадни.
4. «Одним менше» (Dead Man Down, 2013)
Нільс Арден Оплев сколотив собі ім'я одним єдиним фільмом - екранізацією бестселера «Дівчина з татуюванням дракона». Спочатку скандинавський хіт переїхав до Голлівуду, де його терміново реанімував для місцевої публіки Девід Фінчер, а потім і сам творець міжнародного хіта спакував валізи і відправився знімати своє кіно туди, де бюджет наполовину складається з гонорарів зірок.
Вважаю, Оплев розумів, що осічка буде коштувати йому кар'єри: на «Фабриці мрій» люблять заїжджих європейських професіоналів до тих пір, поки вони здатні дивувати. І датчанин не вдарив обличчям у багнюку, підготувавши блюдо - суміш традиційних і вельми несподіваних інгредієнтів. У числі перших - Колін Фаррелл, якому не звикати грати замислених благородних здорованів-месників, а також Нумі Рапас, багато в чому завдяки якій «Дівчина з татуюванням дракона» Оплев вдалася. Рапас вже щосили голлівудська актриса, встигла взяти участь у сіквелі «Шерлока Холмса» Річі і пограти в чужих в «Прометеї» Рідлі Скотта, але відмовити тому, хто виніс її на гребені хвилі, не змогла.
Що стосується несподіванок, то мало хто собі уявляв вишукану і вічно сексуальну француженку Ізабель Юппер в ролі турботливої матусі, а афроамериканця Терренса Ховарда - в образі маргінального лиходія. Розрив шаблону пішов фільму на користь і, хоча картина не смикає зірок з небес, виглядає американський дебют данця гідно і по-чоловічому. Ладний трилер з гарним початком і передбачуваною кінцівкою.
Це стовідсоткові новинки, але є і пара-трійка «пасажирів», припізнілих на рейс. Довше за всіх добирався незабутній «Парк Юрського періоду», Якому пришили тривимірний формат і повторно випустили в прокат. Ця тенденція «переосмислення» давніх блокбастерів - із серії «пущай буде». Особисто я, після перегляду в 3D «Титаніка» і «Зоряних воєн», був украй розчарований, тому Спілбергу зайву копійку не поніс. А от тим, хто свого часу не встиг насолодитися великими динозаврами на великому ж екрані, випав рідкісний шанс заповнити прогалину.
Серйозну міну трилерів і бойовиків розбавить привіт з 2010 року - укуренного в мотлох молодіжна комедія «Круті кекси», що розповідає історію двох лузерів, підсадити на марихуану цілу школу. З чудовим Едріаном Броуді в ролі наркодилера. А тим, хто ненавидить Орландо Блума, варто подивитися медичний трилер «Хороший доктор», де актор вряди-годи грає негативного персонажа і дико доставляє своєю зачіскою.
