Як голуб і «пацифік» стали символами світу?
З 20 по 25 квітня 1949 одночасно в Парижі та Празі проходив I Всесвітній конгрес прихильників миру. Приводів для цього було більш ніж достатньо. Не встигла закінчитися найжорстокіша Друга світова війна, як на горизонті замаячила нова - куди більш страшна. Дві протиборчі наддержави - США і СРСР - сотворили-таки атомні бомби, а перша навіть встигла випробувати їх на двох японських містах.
Конгрес прихильників миру гостро потребував емблемі, і намалювати її попросили не кого-небудь, а самого Пабло Пікассо - геніального іспанця з французьким громадянством. Так на світ з'явилася лаконічна і помітна фігурка білого голуба, несе в дзьобі оливкову гілку.
Існує і більш кумедна історія про появу цього малюнка. Кажуть, що одного разу до художника підійшов на вулиці жебрак і з усією святою простотою попросив його: «Пабло, будь другом, ти великий майстер ... накреслено мені чого-небудь, я рисунок продам і хоч співаємо по-людськи». Збентежений такою прямотою, Пікассо дістав аркушик і за пару хвилин накидав «миролюбну» пташку.
Втім, ця легенда могла мати і реальні витоки. Адже «голубина тема» у Пікассо не вичерпується символом миру, особисто я знаю як мінімум п'ят картин з цією пташкою. Ще в дитинстві (а малювати наш герой почав з 4 років) його тато (теж художник) нерідко доручав маленькому Пабло домальовувати на своїх картинах лапки голубів.
Трактування ж образу голуба як символу миру не надто складна. В першу чергу, це, звичайно, біблійний голуб, який приніс на корабель листопада оливкову гілку на знак того, що потоп закінчився і Бог примирився з людьми. Можна згадати і євангельського Святого Духа, зійшла на лагідного Христа у вигляді білого голуба. Широко відома також і антична легенда про те, як голубки Венери звили своє гніздо в шоломі Марса, і бог війни, щоб не руйнувати їх гніздо, відмовився від чергової кровопролитної затії.
Невигадливий начерк голубка приніс і без того відомому художнику і славу, і звання, і премії. У 1950 р Пікассо обрали до Всесвітньої ради миру і тут же вручили йому Міжнародну премію миру, а в Радянському Союзі його двічі нагороджували Ленінською премією. Особливу популярність голуб миру придбав в СРСР після фестивалю молоді та студентів 1957, під час якого учасники випустили в повітря тисячні зграї «посланців миру». Виконком Мосради навіть виніс офіційне рішення «Про завезенні і розведенні в Москві голубів до VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів». У підсумку менш ніж за рік кількість голубів в Москві перевершило 35000, що багато в чому змінило доброзичливе ставлення городян до цього символу миру.
Сам Пікассо теж нерідко іронізував з приводу голубів, заявляючи, що насправді він не знає більш дурних, неохайних і забіякуватих птахів. І хоча сперечатися з цим важко (недарма я давно прозвав голубів «пернатими щурами»), мені здається, художник ставився до цих птахів з теплотою і симпатією. Інакше навіщо б він став називати свою улюблену дочку Паломою (paloma - ісп. «Голубка»)?
До речі, на символі світу зображена саме голубка, а не голуб, хоча як це визначиш?
* * *
Набагато більш різноманітні трактування в іншого символу борців за мир - так званого »Пацифіка». Одні вважали, що його зображення - це укладений в коло слід лапки «миролюбного» голуба Пікассо (недарма у нас донині знак прозвали «курячої лапкою»). Інші вважали, що це контури крилатої ракети, яку «замкнули» окружністю. Ну а містично налаштовані розумники навіть угледіли в «Пацифики» ... перевернуту 15-ю руну древнескандинавского рунічного алфавіту!
Ну а ми мудрувати не будемо, а довіримо трактування символу його автору, адже такий є! Це Джеральд Холтом - англієць, випускник Лондонського Королівського коледжу мистецтв, художник і дизайнер. Замовлення на символ поступив в 1958 р від «Руху за ядерне роззброєння». І вже навесні так званий «Хрест світу» з'явився на плакатах і піджаку самого Холтома під час маршу протесту з Лондона в Бергшір, де знаходиться Центр ядерних досліджень.
До речі, спершу Холтом дійсно хотів намалювати християнський хрест, укладений в коло, адже сам пацифізм як рух зародився саме в середовищі протестантів. Однак накресленням хреста «всує» священнослужителі залишилися незадоволені. Тоді Холтом зробив компіляцію з двох букв семафорної абетки «N» і «D», що мало означати абревіатуру «Nuclear Disarmament» (англ. «Ядерне роззброєння»).
Настільки глибока «зашифрованность» сенсу в повній мірі компенсувалася простотою самого символу. На відміну від голуба Пікассо «пацифік» може накреслити будь-який, у кого не сильно трясуться руки. Плюс до цього, Холтом навіть не став захищати своє «дітище» авторським правом, даючи зрозуміти, що боротьба за мир - справа всіх людей, а не тільки антиядерних організацій.
Ось і пішов гуляти «пацифік» по світу, поки не потрапив в чіпкі руки хіпі. В кінці 1960-х вони так активно вливалися в антивоєнні демонстрації, що незабаром цей знак став мало не напряму асоціюватися саме з волохатими «дітьми-квітами». А так як пацифізм в хіпі поєднувався з іншого улюбленою ідеєю - загальної та вільної любов'ю, - «пацифік» став частенько супроводжуватися написом «Make love, not war!», Чи то пак - «Займайтеся коханням, а не війною!».
Пройшли роки, і «пацифік» все більше став сприйматися не як символ боротьби за мир, а як банальний елемент молодіжного дизайну. І все частіше ті, хто малює його на стінах або носить на шиї, не в змозі толком пояснити, що ж він позначає.
