Вірш
Закутався в туман сумний місто,
І потягнулася низка коротких вечорів.
-ти спиш Бердянськ? - По-дитячому шепоче море
-на жаль, малюк, зберігаю тебе від злих вітрів.
-а можна мені трохи снігу? Побачити берега, покриті блискучим льодом?
-сніг в нашому місті така небилиця!
-та хоч трохи?
-ну добре, малюк, потім.
Так розмовляли місто з морем,
Гойдаючись на гойдалках зимової суєти.
Сніжинок пісня доносить шум прибою,
Залишиться в мріях подих весни.