Яке з Семи чудес України - саме-саме? Луцький замок
«І це питання ?!» - обуриться освічений читач. І буде абсолютно правий. Справді, що за питання, якщо відповідь на нього ясний ще до того, як почнеш читати? Зрозуміло, що Луцький замок! Саме він, а не якесь інше українське чудо, посів перше місце за результатами акції «Сім чудес України» в 2011 році.
Правда, при цьому не завадить невелике уточнення. Не просто Луцький замок, а Верхній. Справа в тому, що крім нього в Луцьку колись був і Нижній замок, який займав, до речі, не таку вже й маленьку площу - 6 гектарів. Але якщо перший був чисто князівською резиденцією, то другий був зведений для захисту від ворога всіх інших жителів міста.
Він, відділяючись від Верхнього замку глибоким ровом, примикав до нього зовні (звідси й друга назва Нижнього замку - Окольний, тобто той, що «близько»). Починаючись у Стировою вежі Верхнього замку, стіни Нижнього - частково кам'яні, частково дерев'яні - спочатку спускалися вниз по схилу горба (тому і Нижній), а потім піднімалися вгору, закінчуючись у В'їзний вежі. У стіни Нижнього замку були вбудовані 8 оборонних веж, половина з яких була дерев'яними, половина - кам'яними. З усіх них до наших днів збереглася одна-єдина кам'яна вежа - Чарторийських. Її да залишки кам'яних стін можна і сьогодні виявити в районі житлової забудови, що тяжіє до Верхнього замку.
А ось Верхній замок... Він зберігся практично в первозданному вигляді. Сьогодні Луцький замок - один (а цілком можливо, як стверджують багато джерел, і єдиний!) З небагатьох архітектурних споруд України, що зберігають пам'ять про часи Великого князівства Литовського. Тому з тим, яке із чудес України є самим-самим, все зрозуміло і без якихось пояснень. З тієї простої причини, що відповідь - на поверхні. Питання дещо в іншому - чому? Чому Луцький замок, на думку самих українців, є самим-самим. Ось це питання - дещо складніше.
Хоча, здавалося б, відповідь на нього теж лежить на самій поверхні: та це ж Замок! Саме так - з великої літери. Та ще який Замок! Середньовічний шедевр фортифікаційної архітектури. Вежі. Стіни. Та він просто такий собі кам'яний красень! І той, хто хоча б раз побачив Луцький замок, запевняю вас, не забуде його вже ніколи. Точно так само, як довго не могли його забути і ті, хто колись намагався штурмувати ці неприступні стіни. Але так і не зміг піднятися на їх верх і увірватися у внутрішній двір княжої резиденції. Але ж таких охочих за весь той час, що стоїть замок, було чимало. Ой, немало!
У 1349 Луцький замок витримав облогу військ польського короля з династії П'ястів - Казимира III Великого, які змушені були так і піти від його стін піймавши облизня. У 1431 року знову польська армія, але вже на чолі з Ягайло Ольгердовичем, знову не змогла взяти штурмом цю неприступну твердиню. А ще через п'ять років, в 1436, про стіни замку неабияк руці помозолила зуби військо Великого князя Литовського Сигізмунда Кейстутовича. Обламати - обламало, але взяти його так і не змогло!
Але не за зовнішній же, нехай і запам'ятовується вигляд, не за неприступні фортифікаційні дані замка його визнають одним з національних символів Україна. Докази? Без проблем! Ось, наприклад, банкнота Національного банку України номіналом в 200 гривень, що введена в обіг з 28 травня 2007 р .. На її лицьовій стороні зображений портрет Лесі Українки, дитячі роки якою пов'язані з Луцьком, оскільки саме сюди 7 (19) листопада 1878 р ., коли майбутній письменниці вже виповнилося 7 років, наказом Міністерства внутрішніх справ був переведений на роботу її батько - Петро Антонович Косач. А ось основним малюнком зворотного боку банкноти стала В'їзна (Воротна) вежа Луцького замку.
Але ж не за смак і колір стають національними символами держави! Вже повірте мені, відмінній естетові, що виходять паром вареники, поруч з мискою яких стоїть глечик зі сметаною, або шматочок білосніжного сала з рожевими прожилками м'яска ... І те, і інше - не менше красиво, ніж Луцький замок. Про смак ж взагалі мовчу. І перше, і друге просто тане в роті. А ось Луцький замок ... На жаль. Не тане. Як стояв багато століть на пагорбі, огинає водами річки Стир, так і стоїть донині. Хоча багато було бажаючих поласувати тим, що вкривали його стіни.
Але дивися ж. Національний символ. З якої такої причини ?! А причин цих, на мій погляд, декілька.
Перше. За часів правління Великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича Луцьк був південною столицею князівства. Не просто містом. Стольним містом Великого князя. І цей фактор чимало значить для нової суверенної держави, якої не просто потрібні, а вкрай необхідні точки зростання національної самоідентифікації. А тут і шукати, вигадувати нічого не треба. Ось, прямо перед вами - столиця одного з наймогутніших держав середньовічної Європи, територія якого простягалася від Балтійського до Чорного морів!
Друге. У стінах Луцького замку колись вирішувалися питання, що мали політичне значення для всієї Європи. У 1429 році впродовж семи тижнів саме тут проходив загальноєвропейський саміт, на якому крім Великого князя Литовського Вітовта були присутні теж Великий князь, але вже Московський - Василь II, королі Польщі (Ягайло) і Данії (Ерік IV), імператор Священної Римської імперії Сигізмунд особисто і посли від імператора Візантії Івана Палеолога, а також: папський легат, гросмейстер прусський, великі магістри Тевтонського та Лівонського орденів, кримський хан, волошский воєвода ... Природно, що всі ці люди, наділені чималими владними повноваженнями, зібралися не просто так. Вони намагалися вирішити важливі для Європи того часу політичні питання. Такі як створення спільної коаліції на противагу набирає силу Османській Порті, наділення рівними правами католицької і православної церков. Правда, в Луцьку їм домовитися не вдалося. Тому саміт довелося продовжити на наступний рік вже в Троках і Вільно.
І третє. Луцький замок є унікальним сховищем 1,5 млн. Історичних документів, деякі з яких пам'ятають руку колишнього писаря міської та земської канцелярій Луцька, намісника луцького підстарости (1627-1647 рр.), А в подальшому - Гетьмана Війська Запорізького (1657-1659 рр. ) Івана Виговського. Тільки третина з них на сьогодні не тільки прочитані, але надруковані і залучені в науковий обіг. Дві третини (а це, виходить, мільйон документів!) Ще чекають своїх дослідників. І які таємниці вони ще привідкриють всім нам? .. Може, зустріч європейських монархів 1429, справді, повинна була вирішити не тільки ті питання, які офіційно відображені за її протоколу, а мова йшла ... Про коронації Великого князя Литовського Вітовта! І отримай він тоді корону - хто знає ?! - Не пішла б вся європейська історія з якогось іншого, не відомому нам усім, шляхи? ..
Це все, на мій погляд, не тільки вивело Луцький замок в національні символи України, але і зробило його найпершим з Семи чудес цієї країни. Ну, а про самому замку і його найцікавішій історії ми поговоримо окремо.
