Чи варто ганятися за метеликом щастя?

Всі люди так чи інакше прагнуть до щастя. Навряд чи хтось може заявити, що просто з дитинства мріяв стати тужливим лузером. Різноманітних методик і порад про те, як досягти успіху в житті, хоч греблю гати. Навіть формулу щастя вивели! А нещасливих осіб навколо щось не зменшене. Може, ми погано намагаємося? Взагалі, чи можливо це - стати щасливим за власним велінням, за своїм хотінням? Спробуємо розібратися.

Для початку мужньо поглянемо в очі суворої правди життя: те, наскільки ми схильні до щастя, відсотків на 50% залежить від нашої спадковості. Саме гени обумовлюють, принаймні, половину рис характеру, які роблять нас щасливими чи нещасними. Не всі вчені згодні з цією цифрою, але те, що залежність від генів велика, загальновизнано.

А років десять тому був відкритий ген 5-HTTLPR, відповідальний за вироблення транспортних молекул для серотоніну, який називають гормоном щастя. Серотонін впливає на роботу клітин, що відповідають за наш настрій, сексуальні функції, апетит, сон, багато інших фізіологічні аспекти, а також, що важливо, аспекти нашого соціальної поведінки. При наявності в організмі довгою варіації гена транспортування серотоніну здійснюється більш ефективно. Як з'ясувалося в ході експериментів, у щасливчиків присутній саме довгий варіант гена 5-HTTLPR, а ось носії укороченою варіації виявилися схильні до песимізму і депресій.

З тими, хто народився в сорочці і з золотою ложечкою в роті, все зрозуміло. А от що ж робити носіям злощасних укорочених генів, тим, хто вже від народження похмурий і брюзглів? Ну, по-перше, психогенетика не стоїть на місці, так що стежте за новинами науки! А по-друге, чому б не зосередитися на другій частині факторів, які є набутих?

Всіляких теорій і порад з «самоосчастлівліванію» існує сила-силенна. Реально допомагає рухатися в потрібному напрямку лише мала дещиця. Відбувається це, на мій погляд, тому, що не береться до уваги об'єктивна реальність і ті самі вихідні дані, про які йшлося вище. Марно песимісту за природою радити: «Будьте оптимістом!» Можна також до нестями торочити «Я щасливий!» і натуженно посміхатися штучною посмішкою, але без усунення об'єктивних причин, які змушують людину відчувати себе нещасним, нагородою йому буде хіба що деяке поліпшення настрою, причому короткочасне.

Психологи та соціологи чимало потрудилися, намагаючись визначити, до чого ж треба прагнути, які саме фактори життя людини визначають його щасливим-нещасливість. На сьогоднішній день представлений досить широкий спектр думок, підтверджених результатами досліджень. З усього різноманіття найбільш вірними і вагомими видаються такі моменти:

Рівень соціалізації. Людина - істота соціальна, з вродженим прагненням до самопізнання і еволюції. Тому ті, у кого проблеми з комунікабельністю, внутрішнім розвитком і цілеспрямованістю, набагато рідше відчувають себе щасливими, ніж люди товариські, цілеспрямовані і з розвиненим внутрішнім світом.

Гроші, що б там не говорили, грають у нашому житті далеко не останню роль. Щастя, зрозуміло, за гроші не купиш, але якщо людина має дохід нижче середнього рівня, він більш схильний до стресів через всіляких життєвих ситуацій. Цікаво, що і дохід вище середнього рівня не зробить вас більш щасливим у порівнянні з «середняками». Очевидно, для заробляння великих грошей занадто багатьом доводиться поступатися. А ще психологи виявили, що для людини важливо власне не сама кількість грошей, а те, багато це чи мало в порівнянні з доходами сусідів і друзів: навіть заробляючи мільйон, люди не відчувають від цього радісних емоцій, якщо у їх оточення доходи вище.

Робота. Ми любимо постонать про те, як багато працюємо, просто зітхнути ніколи. А ось учені говорять, що ті, хто надмірно перевантажений, набагато менше страждають від почуття незадоволеності, ніж, ті, хто не особливо утруднюється. Але саме згубний для психіки - це відсутність праці!

Сім'я. Робота роботою, а й про сім'ю забувати не варто, адже, як з'ясувалося, ті, хто робить ставку на кар'єру, набагато рідше бувають задоволені життям, ніж ті, для кого пріоритетом є сім'я.

Життєва філософія. Неможливо відчувати себе щасливим, не бачачи сенсу в власного життя. Тому дуже позитивним моментом є наявність у людини віри в щось більше, ніж він сам. Під вірою розуміється не тільки релігія, але й духовність або якась життєва філософія.

Довгострокові цілі. Ви, напевно, і самі помічали, як змінюється життя, варто тільки замаячити на горизонті який-небудь радісної перспективі? Відразу звідкись і енергія з'являється, і настрій поліпшується, і взагалі всі наші ресурси різко активізуються. Дуже важливо мати в житті конкретні цілі, просування до яких приносить вам задоволення.

Такі основні інгредієнти щастя. Що стосується рецепта, то його кожен складає сам, бо щастя - Переживання глибоко суб'єктивне. Те, чого одній людині буде цілком достатньо, щоб відчути себе на сьомому небі, для іншого буде безнадійно мало. Дуже важливо вміти розібратися в самому собі.

Але навіть прекрасно розуміючи свої пріоритети, отримати задумане на блюдечку з блакитною облямівкою не вийде. На свою мрію треба працювати! Як сказав один американський професор, «жити як би на самому верхньому рівні тих установок, які в вас закладені». Ви готові до цього?

Ну, і наостанок звернемося до народної мудрості, яка свідчить, що завжди щасливий буває лише дурень. Нормальна людина не може перебувати у блаженному рівновазі духу, якщо погано його близьким, якщо помер дорогою йому людина, якщо втратив роботу, пішла любов і в багатьох інших життєвих ситуаціях. Неможливо бути перманентно щасливим!

Непогано було б це усвідомити і не ізтупляючему себе даремно штучної бодрячковостью. «Щастя - це метелик, який чарує на мить і відлітає» (Анна Павлова). У наших силах лише постаратися організувати своє життя так, щоб у щастя-метелика було більше приводів прилітати до нас.