Шлях до себе: чи можуть казки допомогти з самовизначенням?
Багато хто з нас протягом усього життя постійно намагаються, свідомо чи несвідомо, зарахувати себе до якоїсь групи або типу людей: типу жінок або чоловіків, технічного або гуманітарного складу розуму, прихильникам якого-небудь релігійного чи філософського вчення та багато іншого.
Ми намагаємося якось ідентифікувати себе, щоб краще зрозуміти свою суть, щоб знати, як вибудовувати відносини з оточуючими і близькими людьми, як спілкуватися з протилежною статтю і за якими ознаками вибирати собі супутника (-цу) життя.
На ділі виходить, що ніхто, звичайно ж, не може бути чисто якимось одним типом. Якщо взяти темперамент, то кожен з нас несе в собі риси всіх чотирьох типів, але різною мірою виражених. Адже ми не роботи, щоб бути якимись «плоскими» і однозначними. Якщо говорити про знак Зодіаку, наприклад, то тут теж мають значення безліч нюансів: час народження, розташування планет в інших знаках, крім того, під яким ти народився, а значить, не можуть бути всі Леви щедрими, а все Скорпіони - злими. Ім'я, на думку деяких, теж впливає на риси нашого характеру, але при цьому рідко зустрінеш дуже вже схожих людей з однаковими іменами.
І вже тим складніше зрозуміти себе через національно-культурну, вікову або статеву приналежність, через релігійні або політичні переконання. Тут ти швидше відчуєш себе самотнім, ніж частиною чогось або належним до якоїсь групи.
І ось одного разу в чергових «пошуках себе» прийшов мені в голову забавний метод, який, загалом-то, має місце бути, бо вигадані персонажі художніх книг і фільмів часто з таким розрахунком і придумуються: щоб кожен (-а) міг дізнатися в них себе. Так от я задумалась: на кого з героїнь відомих фільмів я можу бути схожа. Чи не зовнішністю, звичайно, а характером і світоглядом. Мені це потрібно було зокрема для того, щоб зрозуміти: от якщо є така-то героїня і я в ній бачу себе, то який у неї «принц» - такого приблизно і мені потрібно шукати.
Витівка, напевно, в чомусь дитяча і наївна (якщо не в усьому), але з іншого боку, існують же всякі психологічні тести з часом досить дивними питаннями, щоб визначити свій тип характеру або тип сексуальності, або ідеального партнера, або професійні нахили! Але тут у мене особисто теж виникла невизначеність, тому чітко одну героїню я так і не знайшла - як мінімум три-чотири різних, в кожній з яких я бачу багато свої риси, але не одну з них не можна було б виділити з усіх.
А далі я стала згадувати мультфільми. Чомусь діснеївські. Мультфільми ці, а точніше, казки, були написані аж ніяк не тільки для дітей. У них багато різних смислів і загадок, багато того, що не на поверхні, і вже звичайно, багато психології. Люблю я їх все, дивлюся іноді і зараз, знову ж таки, як і багато, але ближче всіх мені була завжди Белль з «Красуні і чудовиська». Дівчина, яка мріє про щось незвичайне, про який-небудь чудовою історії. Не просто про любов і принца на білому коні, як, наприклад, Білосніжка. Здавалося б, що їй заважало вийти заміж за першого хлопця на селі Гастона, народити йому діточок і жити спокійно? Він би викинув її книги, щоб жінка не мудрувати, а то негоже їй зачитуватися книжками, в яких немає картинок, і приносив би додому вбитих ним для вечері тварин. Але ні, вона знайшла загадкове і неприступне Чудовисько з добрими очима, яке не тільки подарувало мрійливої Белль величезну бібліотеку, так ще й виявилося зачарованим принцом.
А казок ще дуже і дуже багато. І персонажів, і історій, і смислів. Вони все про нас. Вони вчать нас багатьом корисним істин і речам, не нав'язуючи їх, що завжди привабливо. Багато з них якраз вчать слухати своє серце і залишатися собою. Навіть якщо всі тебе вважають дивним або чокнутим, навіть якщо тобі здається, що весь світ проти тебе. А значить, найкраще намагатися зрозуміти себе зсередини, прислухаючись до себе, ніж методом співвіднесення себе з ким-небудь іншим, з якимись групами, типами і т.д. Для самовизначення важливо залишатися вірним собі, хоч ми і міняємося все життя під впливом людей, обставин, досвіду і безлічі інших чинників.
Але кожен з нас - унікальний, у кожного свій шлях, своє призначення і свій час для всього життєво необхідного, тому різні орієнтири і моделі можуть десь допомагати, а десь просто збивати з пантелику і відводити від розуміння себе. А вже тут, як і в усьому в цьому житті, важливо знайти грамотний баланс, ту саму «золоту середину», щоб не загубитися в чиємусь світі, але і не застрягти виключно у своєму.
