Хочу бути щасливішими ..........................

Як можна настільки грубо ставитися один до одного? скільки можна матюкатися на лавочках? скільки можна грубіянити покупцям і обманювати бідних бабусь? Чому нами править несправедливість? Чому ми забули, що таке посміхатися? Мені зовсім небагато років, а я вже починаю розчаровуватися в людях, які мене оточують. Мені рідко зустрічаються щирі посмішки. а коли я їх ловлю, намагаюся якомога довше не відпускати. Так, я розумію. у людей бувають різні проблеми, настпроеніе псуватися, але посміхайтеся друг-другу, і настрій повернеться. Хтось скаже. що моя тема банальна. але Навр чи хтось зможе довести. що вона не актуальна. Подумайте самі. йдете ви по дорозі ... втомлені ... у вас проблеми в сім'ї. а вам на зустріч йде усміхнений чоловік з вогником в очах. впевнена ви теж посміхнетеся. Чим більше посмішок, тим щасливіше ми будемо ... не невже ви не хочете бути щасливішими?