Що є життя
Що є життя? З якою метою народжується людина? Одним уготовано стати великими, іншим жалюгідними, треті ж народжуються простими рядовими громадянами. Головний сенс у житті, який бачу я, принести в суспільство добро і користь, дотримуючись правила і порядки, тим самим створити ідеальне суспільство, жити в гармонії з усім світом і людьми. Життя в гармонії з самим собою, розставляння пріоритетів, вибір правильного шляху, і дозволить прожити гармонійну, щасливе життя.
Але що збиває з істинного шляху, що змушує людину переступити закон? Суспільство? Можливо. Але що якщо безвольність? Що якщо людина прирікає себе на таке життя? Відсутність тієї самої волі, заводить в «життєвий тупик», у якого цілком ясний кінець. Прикриваючись словами про те, що все і так влаштовує, проявляючи небажання змінюватися, і є те саме безвольність. Такі люди тягнуть жалюгідне життя, зазвичай закінчується вельми плачевно. Життя таких людей укладена одним днем.
Важко говорити, що правильно, а що ні, та й немає на це прав. Але важко не погодитися, в тому, що потрібно почерпнути від життя все, прожити його гордо і достойно, ставитися до неї з повагою, цінувати і дорожити, адже вона дається лише раз.
Життя - низка подій визначають сутність людини. Але, в той же час, Життя вже заздалегідь зумовлена! Виходить - людина ще не народився, але позбавлений права вибору, адже вибір вже зроблено за нього. Чому Життя чинить так з людьми - не зрозуміло! А може і немає ніякого приречення і людина вільна, чинити, як сам захоче? Це питання відноситься до ряду нескінченних, тому як сперечатися на цю тему можна без кінця. Але я вважаю, що, звичайно людина вільна, поступати як завгодно, але вельми в обмежених рамках приречення. Т. е. Життя надає вибір уже в обраному. Ми не можемо вибирати з безлічі, тільки з того, що можемо дозволити - ось тут вже починається наше приречення. Потім з можливого ми вибираємо бажане (і якщо врахувати, що приречення існує, то життя хоч раз, але поставить перед правильним вибором), і ось тільки зараз, ми можемо зробити вибір - справжній вибір - «так чи ні». Хочемо ми бажане настільки сильно, що якийсь час доведеться жити в постійній напрузі й очікуванні - правильний вибір чи ні. Правильний настільки, що тільки на смертному ложі ми зможемо зрозуміти, чи правильно ми поступили років 50 тому.
Людина сильна духом, звичайно ж, вибере бажане, незважаючи на всі позбавлення і невідомість. А як надійде людина слабка? Як я вже переконався, Життя практично не дає двох шансів, і, людина, зробивши всього одну помилку, веде своє життя під укіс. Але навіть тут ми не зможемо здивувати Життя своєю відмовою, оскільки він передбачений, але не визначений. На мою думку, від такої людини Життя відвертається. Але як бути з людьми, яким дається другий шанс? На моє переконання, ними стають ті люди, чия присутність принесе, незрівнянно більшу радість, ніж відібраний шанс в іншої людини, адже, як я вже міркував, вибір тільки один. Оскільки в житті все повинно знаходитися у відносному балансі, то радість другого шансу «тут», принесе горе «там». Напевно, колись Смерть і Життя прийшли до безпріцендетному угодою - на одну відібрану душу - дві нові життя. Напевно, тому в людини і є всього один шанс.
Але повернемося до тих, хто зробив правильний вибір. Якщо вважати, що на цьому всі випробування закінчуються - помилково. Адже подивіться, скільки по життєвому шляху спокус оступитися! Не дарма існує вислів - «що маємо - не цінуємо, втративши - плачемо», тому ми завжди сумніваємося - «а то це?» Варто лише замислитися - скільки потрібно сил і рішучості щоб зробити цей вибір. А потім - віри і терпіння, що б не засумніватися, і не мучити себе сумнівами, адже ні чого не може бути гірше, ніж легкодухість.
Тільки вірячи в самого себе, у свій вибір, маючи підтримку супутника життя, ми проживемо гідну і щасливе життя.
