Хто і навіщо йде вчитися на психолога?
Конкурс на психологічні факультети вузів на стабільно високому рівні вже близько десятка років. Популярною стала ця спеціальність в кінці 90х років, коли в нашій країні з'явилося безліч популярної літератури з психології, спочатку, в основному, перекладної.
Навіщо йдуть в психологи? Розглянемо варіанти мотивації.
Що приваблює людей у цій спеціальності, думаю, зрозуміло. Психологія, на відміну від інших наук, здається дуже і дуже захоплюючою і цікавою. Нерідко можна почути таку аргументацію «Хочу розбиратися в людях», «Хочу навчитися впливати на людей», «Хочу краще зрозуміти себе».
Популярна психологічна література іноді представляє психологію як своєрідний набір секретів і прийомів, знання яких здатне зробити людину успішною і щасливою. Студенти-першокурсники нерідко бувають вкрай розчаровані. Курси «Загальної психології» і «Фізіології вищої нервової діяльності» особливої захопливістю не відрізняються, а головне - це досить важкі дисципліни.
Тільки на 4-5 курсах з'являються практико-орієнтовані предмети, більш-менш близькі за змістом до популярній літературі: «Психологічне консультування», «Сімейна психологія» і т.п. Однак навіть на цих предметах не вийде «виїхати» на іспиті на життєвому досвіді.
Висновок: психологія - серйозна, змістовна наука. А отже, якщо ви вибираєте цю спеціальність в надії на легку і захоплюючу навчання, ви будете незмінно розчаровані, більшою чи меншою мірою, залежно від конкретного вузу та викладачів.
Ще одна поширена мотивація для вступу на псіхфак - бажання розібратися в собі.
Часто цей мотив усвідомлюється студентом вже постфактум. По одному простому ознакою: закінчивши вуз і подолавши особистісні проблеми (не обов'язково внаслідок навчання), людина йде працювати за іншою спеціальністю або одержує другу вищу освіту. Взагалі, відсоток молодих людей, які закінчили психологічний факультет і працюючих після нього не за фахом, один з найвищих серед усіх спеціальностей.
Звичайно, деякі студенти, які надійшли виходячи з такої мотивації, після всерйоз зацікавлюються вже психологією як майбутньою професією. Але все ж, якщо ви усвідомлюєте, що цей мотив вибору для вас ведучий - бажано вибрати інший шлях: наприклад, записатися на тривалий тренінг особистісного зростання, в психотерапевтичну групу або на індивідуальну консультацію до психолога. Всі ці способи набагато ефективніше при необхідності розібратися з самим собою, ніж навчання на психологічному факультеті. Заодно ви зможете подивитися роботу фахівця-психолога зсередини, що теж важливо при виборі професії.
Наступний популярний мотив вибору даної спеціальності абітурієнти формулюють як «бажання допомагати людям». І психолог - справді одна з тих професій, що дасть можливість реалізувати цей мотив. Тільки треба розуміти, що для того, щоб навчитися професійно надавати психологічну допомогу, належить багато чому вчитися і багато працювати над собою. Адже основний інструмент психолога-консультанта, психотерапевта - його власна особистість.
Причому треба бути готовим до того, що навчання у вузі виявиться недостатньо. Вища психологічна освіта дає необхідну базу, а для можливості стати психотерапевтом (а саме так називаються фахівці, професійно надають психологічну допомогу) буде потрібно додаткове навчання, досить серйозне і тривале, закінчується процедурою сертифікації.
Мало того, якщо ви виберете дану сферу докладання зусиль - вчитися вам належить і під час практики. Власне, це правило стосується всіх так званих «допомагають фахівців»: лікарів, соціальних педагогів, дефектологів і т.д.
В наступній статті поговоримо про те, які якості потрібні, щоб стати психологом, і як перевірити у себе їх наявність.