Диплом економіста. Де працювати випускнику?

Після закінчення економічного факультету випускник по суті справи кинуто напризволяще. Щоб перелічити всі вузи, що випускають економістів, знадобиться чимало часу. Однак де вони, хороші економісти? Хто підніме економіку країни?

На жаль, лише небагатьох економістів можна назвати такими. І мало вузи здатні підготувати студентів до економічної діяльності. Та й самим студентам це ні до чого. Більшість вчиться заради диплому, а там вже як доведеться. Як доля розпорядиться.

За словами самих викладачів, багато випускників працюють не за фахом. І дійсно, спробуй-но знайди роботу, коли у вакансії, де потрібна економіст, обов'язково вказаний досвід роботи від року до п'яти років. Численні навички, якими повинен володіти економіст, також приводять вчорашніх студентів у відчай. Економісти завершують рейтинги затребуваних професій в інтернет-порталах.

Отже, що робити економісту? Спробуємо розібратися.

Варіант перший: вибираємо те, що затребуване

Найбільш затребувані менеджери з продажу. Що ж, прямо зі студентської лави йдемо продавати товар, щоб заробити копійчину, а там, дивись, уже замаячіє на горизонті робота за фахом. Та не тут-то було. Досвіду продажів-то у нас немає. На диплом бакалавра, нехай навіть червоний, директор навіть не дивиться. У зв'язку з масовим скороченням він краще візьме людини, звільненого з сусідньої фірми, але з досвідом. Тут час на навчання витрачати не знадобиться, та й людина вже точно знає, з чим йому працювати доведеться. Чи не втече назавтра.

Варіант другий: просимо допомоги у держави

Встаємо на облік в центр зайнятості. Для випускників, раніше ніде не працювали або працювали менше 26 тижнів, допомога встановлюється в кратному відношенні до мінімальної величини допомоги по безробіттю, тобто 850 рублів. Приходимо в призначений час і якщо пощастить - йдемо на співбесіду до роботодавця, якщо ні - чекаємо нових пропозицій від центру зайнятості. Пропозицій по роботі дуже мало, а може їх взагалі не бути. Тому сподіватися сильно на допомогу держави і при цьому не докладати власних зусиль у пошуку роботи не варто.

Варіант третій: знижуємо планку

Коли інших варіантів немає, можна знизити планку і знайти роботу простіше. Піти туди, де особливі навички не потрібні, наприклад, продавцем в магазин. Прикро стає від того, що людина п'ять років трудився, здобував вищу освіту, а працювати пішов туди, де власне воно і не потрібно. Цей варіант, скоріше, підходить для випадку, коли людині терміново потрібні гроші.

Варіант четвертий: піти вчитися далі

Якщо є дах над головою, хліб насущний і час на роздуми, можна піти вчитися далі. Продовжити навчання в магістратурі або отримати другу вищу освіту. Посидіти ще якийсь час на батьківській шиї з надією, що скоро криза закінчиться і роботодавці зустрінуть з розпростертими обіймами. Що ж, надія вмирає останньою.

Насправді, варіантів безліч. Можна поїхати за кордон або зайнятися домашнім бізнесом, наприклад, вирощуванням рідкісних рослин, або вступити в волонтерську організацію. Все залежить від інтересів і здібностей самого випускника.

Найбільш далекоглядними тут виявилися студенти, що працюють під час навчання. За п'ять років вони придбали безцінний досвід і по закінченні вузу на ринку праці стали затребуваними фахівцями. Решті випускникам можна тільки поспівчувати, але головне не опускати руки.