Гуманітарна освіта - пропуск у світ графоманії? Або, «не хочу вчитися, хочу бути копірайтером!»
На сьогоднішній день інтернет - це величезна біржа праці, що дозволяє заробити на «хліб з маслом» тисячам людей різних професій. Тут в ціні і рекламщики, і, одні з головних двигунів інтернету - web програмісти, і дизайнери, ну і, звичайно ж, копірайтери, на чиї плечі лягає чимала відповідальність - підігрівати інтерес до сайтів своїми будь-то оглядами, статтями, новинами і рецензіями . Ось тут і криється головний секрет.
Слідуючи статистикою, аж ніяк не більшість копірайтерів можуть похвалитися заповітної скоринкою гуманітарія, скоріше навпаки. І, почасти, ця професія так підвладна величезній кількості людей не журналістських професій завдяки більш приземленого письменництва. Їх статті куди простіше сприйняти звичайному обивателю, вони не так перевантажені усіма цими стилістичними складнощами. Якщо задуматися, то більшість письменників чи мають за плечима професійну освіту в гуманітарній сфері. Звідси легко зробити висновок, що писати може кожен стражденний. Правда, доведеться заарканити парочку муз, хто б що не говорив - професія творча, та й багаж знань такий-сякий мати потрібно. Плюс грамотність, поза сумнівами, інакше який сенс від автора. Так, мало не забув про манеру писання, про яку побіжно згадувалося вище. Теж важливий факт - вміння підлаштуватися під замовника, вміння орієнтуватися в потоках інформації і швидко міняти напрям думки. Останнє має під собою цілком логічне обґрунтування, адже робота копірайтера - це, найчастіше, копійчаний праця, і, щоб хоч якось забезпечити себе, авторам доводиться відгукуватися на різні проекти, навряд чи пов'язані між собою загальною тематикою. Чого не скажеш про журналістів, що мають стабільний дохід при куди менших енерговитратах.
Повертаючись до освіти, воно, звичайно, бажано. Але мова йде про будь вищу освіту. Як казали в одній старовинній жарті, що, мовляв, освіта - як здатність людини протягом довгого часу займатися монотонною нікому не потрібною роботою. Звичайно, це не так. Особливо, враховуючи специфіку сучасної освіти, де величезну роль грає самоосвіта, саморозвиток, самоорганізація і ще багато різних само ;. Так, і, до того ж, хоч би яке не було утворення здатне відкрити безліч дверей в різних сферах, де потрібні вузькі пізнання тематики, яка, безумовно, теж вимагає освітлення.
Але, для розвитку (саморозвитку, навіть) всіх цих навичок освіта не суттєво, і вже тим більше гуманітарне. Мені знайомі приклади, коли колишні військові (з їх-то сухою мовою) рекомендували себе як відмінні рекламщики і копірайтери.
Відповідаючи на поставлене в заголовку статті питання, скажу так: письменницька праця зараз як ніколи затребуваний, будь-то праця журналіста чи копірайтера, беручи до уваги стрімко розвиток інтернету з усіма витікаючими. Чи важливо освіту? Важливо, але не настільки, щоб могло зупинити людину закоханого у свою справу. Ні до чого замикати себе в рамки професій, і якщо ваша тяга до роботи копірайтера не підкріплена знаннями журналіста, філолога чи якогось іншого гуманітарія, не сумуйте. Дерзайте, і ваше світле майбутнє не за горами.
