Футбольний туризм. Почім місце гравця в команді?
У грудні 2009 року Молдавська «Олімпія» вирішила заробляти на футбольному туризмі. З грудня по березень 2009 на офіційному клубному сайті серед любителів футболу проводився конкурс, за умовами якого переможець приймався в команду «Олімпія» і разом з нею міг взяти участь в матчах Ліги Європи або Ліги чемпіонів (у основному складі), якщо клуб проб'ється в єврокубки.
Брати участь у конкурсі міг будь-який здоровий чоловік у віці від 18 до 60 років, який запропонував би клубу максимальну суму грошей за право зіграти в єврокубках. Що цікаво, жодного з правил сучасного футболу молдавський клуб при цьому не порушував. Для участі в матчах Ліги Європи немає національних і вікових обмежень.
Бразилець Вальдес Еустакіо Пессоа запропонував 300 тисяч євро - це на 50 тисяч більше, ніж запропонував його найближчий конкурент.
Таким чином 36-річний бразильський бізнесмен Вальдес Еустакіо Пессоа, що є власником скромного кафе в містечку Нью-Рендж, міг стати першим в світі футбольним туристом, який зіграв би в єврокубковому турнірі під егідою УЄФА за гроші.
Однак із цієї угоди нічого не вийшло. Переможець конкурсу виявився неплатоспроможним. Це не збентежило організаторів конкурсу, і вони заявили про продовження термінів конкурсу. Однак його новий переможець так і не був оголошений. Ніякої інформації не з'являлося. Схоже, що конкурс завершився нічим.
Сьогоднішньої «Олімпії» зовсім не до конкурсу. Команда плететься у хвості турнірної таблиці, виліт їй навряд чи загрожує, але нічого хорошого точно не світить.
Але я думаю, що цікаво не нинішнє становище команди, а той резонанс, який викликав конкурс, проведений футбольним клубом. Із слів віце-президента «Олімпії» Сергія Кисельова випливає, що продаж місць у команді непрофесіоналам не всім в Молдавії здалася гарною ідеєю. І захвилювалися напевно футболісти-профі. Ні, не найкращі, звичайно, а так, середнячки. Перекотиполе, шабашники, сшібателі шалений гроші.
Бо якщо зараз заможні громадяни потягнуться в футбол, почнуть красуватися перед друзями на трибунах, голосно співати гімни, роздавати інтерв'ю після матчів, запросто митися в душі з недавніми кумирами, неформально спілкуватися з тренерами на клубній базі (ех, що за життя почнеться!), то кому будуть цікаві ці посередні профі?
Ну, добре, вони здатні зробити п'ять точних передач з десяти, а «платники» - одну. Що це змінює, якщо в команді суперників теж з'являться комерційні гравці, і шанси на перемогу знову стануть рівними? І вже зовсім зайве говорити, що такі народні герої обов'язково полюбляться публіці. Фанатам ж подобається вибігати на поле? От нехай вони представлять собі, що можна вибігти, дружньо поплескати по плечу своїх улюблених гравців, і за це нічого не буде, міліція скручувати-згвинчувати не стане. Ну, це ж казка!
Новини про хід проекту регулярно облітали багато країн і континенти. Сотні, тисячі газет, журналів, сайтів і телевізійних каналів на різних мовах тримали свою численну аудиторію в курсі подій. Деякі видання писали, що футбольний туризм може зробити «Олімпію» найбагатшим клубом світу.
Звичайно ж, це перебільшення, але великий інтерес до проекту очевидний. Очевидна і вигода проекту, затіяного «Олімпією». Якщо за те, щоб зіграти у стартовому складі «Олімпії», потрібно було заплатити 300 тисяч євро, то за можливість зіграти за клуб начебто Реала або Барселони бажаючим довелося б сплатити мільйони доларів.
Таким чином клуби могли б непогано заробити, торгуючи місцями в стартовому складі. Досить дивно, що ідея футбольного туризму досі не втілена в життя. Адже існує ж космічний туризм. Чому не може отримати свого розвитку туризм футбольний?
