Що таке бритва Оккама?

«Бритва Оккама» (Закон достатньої підстави) - Методологічний принцип, що отримав назву по імені англійського монаха-францисканця, філософа-номіналіста Вільяма Оккама (Ockham, Ockam, Occam- бл. 1285 - 1349), в спрощеному вигляді гласить: «Не слід множити суще без необхідності» (або «Не слід залучати нові сутності без самої крайньої на те необхідності »). Цей принцип формує базис методологічного редукціонізму, також званий принципом ощадливості, або законом економії.

У виданні «Ockam. Philosophical Writings. A Selection Edited and Translated by hilotheus Boehner »(New York, 1957) фахівець з історії середньовічної філософії Філотеус Бенер повідомляє, що найчастіше« Бритва Оккама »дається автором в такому формулюванні:« Без необхідності не слід стверджувати багато чого »(лат. Pluralitas non est ponenda sine necessitate). Більш виразно Оккам висловився так: «... множинність ніколи не слід вважати без необхідності ... [але] все, що може бути пояснено з відмінності матерій по ряду підстав, - це ж може бути пояснено однаково добре або навіть краще за допомогою одного підстави».

Часом принцип виражається в словах «Те, що можна пояснити за допомогою меншого, не слід виражати за допомогою більшого» (лат. Frustra fit per plura quod potest fieri per pauciora). При цьому зазвичай приводиться істориками формулювання «суті не варто множити без необхідності» (лат. Entia non sunt multiplicanda sine necessitate) у творах Оккама не зустрічається.

Однак те, що називають «бритви Оккама», не було сформульовано Оккамом, він усього лише озвучив принцип, відомий ще з часів Аристотеля і в логіці носить назву «закон достатньої підстави».

Приклади

• У числі найвідоміших прикладів застосування цього принципу служить відповідь, яка творець першої теорії виникнення Сонячної системи математик і фізик Лаплас дав імператору Наполеону. Наполеон, нібито, запитав (напівжартома, напівсерйозно): «Щось я не бачу у Вашій теорії місця для Бога». На що Лаплас, нібито, відповів: «Сир, у мене не було потреби в цій гіпотезі».

• Коли учні Платона попросили дати визначення людини, найбільший філософ сказав: «Людина є тварина про двох ногах, позбавлене пір'я». Почувши це, Діоген зловив півня, обскуб його, і принісши в Академію, оголосив: «Ось платонівська людина!». Після чого Платон змушений був додати до свого визначення: «І з широкими нігтями».

• переформулювати на мові теорії інформації принцип «бритви Оккама» свідчить, що найбільш точним повідомленням є повідомлення мінімальної довжини.

(Матеріал з Вікіпедії - https://ru.wikipedia.org/)

Вільям Оккам

Вільям Оккам (бл. 1285 - 1349), англійський філософ і теолог, францисканський монах. Під час навчання в Оксфорді вступив у францисканський орден. Після закінчення навчання залишається в Оксфорді викладати теологію та філософію. Завдяки віртуозному володінню мистецтвом діалектики він отримав від учнів прізвисько «Doctor invincibilis» (непереможний Учитель).

Як політичний письменник Оккам виступав проти абсолютизму церковної і світської влади-відстоював принцип «євангельської бідності», передбачивши в чому ідеї Реформації. У 1323 у зв'язку з обвинуваченням у єресі (за висловлювання про примат світської влади над владою папи) папою Іоанном XXII був заточений у в'язницю в Авіньйоні, де перебував протягом 4-х років. У 1328 йому вдалося втекти до Німеччини до ворога тата, імператору Людовіку IV Баварському, якому, за переказами, сказав: «Захищай мене мечем, а я буду захищати тебе пером!». Був відлучений від церкви. Влаштувавшись у Мюнхені, Оккам залишався там до самої смерті.

(За матеріалами «Великої Радянської Енциклопедії» і «Великої Енциклопедії Кирила і Мефодія»)

Оккам дотримувався думки, що «найпростіші пояснення - найкращі». Спрощено сенс «бритви Оккама» іноді пояснюють так: у всякій теорії (гіпотези, міркуванні) слід уникати створення нових понять, термінів, визначень і т.п. сутностей, якщо без них можна обійтися. Чому бритва? Тому що зрізає зайве!

Крім філософів, бритву Оккама іноді згадують поети і письменники, наприклад, брати Стругацькі згадують про неї у своїх романах «Жук у мурашнику» і «Пошук призначення, або Двадцять сьома теорема етики». У романі Дена Брауна «Точка обману» дана така трактовка «бритви Оккама» («закону економії»): «У разі, якщо існує багато пояснень якоїсь проблеми, правильним зазвичай виявляється найпростіше».

Давайте не множити сутності без крайньої необхідності!