Чи потрібні нам біржі?

Коли у нас сталася криза, часто стала звучати словосполучення «реальна економіка». Що це таке, телевізор не пояснював, хоча обіцяв підтримати. Але при цьому протягало явне протиставлення бірж. Це, ніби як, вони роздули багато «бульбашок», і вони-де викликали кризу. В основному, звичайно, малися на увазі ті біржі, що десь там, за океаном.

Напевно, біржі винні, в тому числі і наші, російські. Але тоді чому б їх не закрити? Адже існував ж СРСР без будь-яких бірж. Щоб зрозуміти той «шкоду», що приносять біржі, потрібно зрозуміти, що ж вони роблять.

Реальна економіка

На загальному понятійному рівні (а іншого для цього терміна немає) ясно, що мова йде про щось «реальному». Наприклад, про виробництві або ще чимось, що можна «помацати». Туди ж можна віднести і послуги, і інформаційні технології. А ось біржі туди віднести вже, ніби як, не можна. Чи все-таки можна?

Звідки взялися біржі?

Вони були не завжди, на відміну від «реальної економіки». Уже в 12 столітті у Франції з'явилися перші брокери (courtiers de change). Вони торгували сільськогосподарською продукцією. Але біржі тоді ще не було. У 13 столітті в бельгійському місті Брюгге з'явилася перша біржа. Там торгували товарами. Саме слово біржа означає мішечок з грошима. Три таких мішечка були зображені на гербі господарів торгового майданчика.

Надалі біржі стали з'являтися і в інших містах. Найцікавішою, напевно, є, тюльпанова біржа в Голландії кінця 16 століття. Це були перші «бульбашки», предмет нашого дослідження. За цибулини тюльпанів давали величезні гроші. Самі ж цибулини нікого не цікавили. «Бульбашки» здулися, купці збанкрутували. Але біржі залишилися.

Невдовзі, в 1602 році, з'явилися і перші цінні папери в сучасному сенсі: акції Голландської Ост-Індської компанії. Тоді ж з'явилося і перше акціонерне товариство, що випустило ці акції. До нашої вітчизняної революції 1917 року акції називалися частками, або паями, що повніше відображає сенс явища. По-англійськи їх і сьогодні так називають.

Що роблять біржі?

З усього вищесказаного ясно, що вони торгують. Сьогодні вони торгують і товарами (як в 12 столітті), і валютою, і цінними паперами. У цьому сенсі дуже показові англійські терміни, що визначають назви бірж. У нас - це всі біржі. А ось в англійській мові слово біржа (bourse) застосовується тільки для торгівлі цінними паперами, та й то в основному відносно європейських ринків. А так загальним терміном є «обмін» (exchange). Іноді - ринок (market). Ми бачимо повну осмисленість назв, на відміну від російської мови.

Біржі представляють собою організовані торговельні майданчики. У них є певні правила роботи, спеціальні люди (маклери, агенти, брокери), що мають право там працювати. З вулиці не можна прийти і поторгуватися, це не колгоспний ринок.

Різновидом організованих торгових майданчиків є аукціони. Існує найбільший квітковий аукціон у світі в місті Алсмер (Aalsmeer), Голландія. Насправді - це товарна біржа, організована у формі аукціону. На відміну від звичайного аукціону, на квітковому ціна за певний проміжок часу падає від максимальної до мінімальної. За цей час конкуруючі торговці з усього світу повинні встигнути купити товар. Можна й не встигнути, якщо гнатися за кращою ціною. Війна нервів і грошей!

З наведеного прикладу яскраво видно, що мета біржі - концентрація попиту і пропозиції, організація вільної конкуренції. А в цілому - організація забезпечення бізнесу, у наведеному прикладі - квіткового, причому у світовому масштабі.

Але це все обмін реальними товарами. Як не смішно, але це така ж частина реальної економіки, як завод або радгосп. Там в Європі без такого аукціону квітів припиниться ціла галузь економіки.

Цінні папери

Цінні папери - товар особливий. Найвідоміші - акції. Але є ще маса різних інструментів, наприклад, векселі та облігації. Навіщо вони, відразу так і не зрозумієш. Маса статей існує на цю тему. У всіх зазвичай мусується питання, як купити-продати і отримати прибуток. Тобто йдеться про спекуляції. Але невже ціла галузь фінансів існує тільки для цієї не дуже-то пригожою мети? Навіщо взагалі потрібні акції та інші папери?

Акція являє собою частину (частку, пай) капіталу будь-якого підприємства, бізнесу. Деякі акції мають право голосу (беруть участь в управлінні), інші ні. По акціях виплачуються дивіденди (частина прибутку, якщо така є).

Щоб отримати частку в бізнесі, треба її купити. Таким чином, при первинному розміщенні акцій (їх продажу) на ринку (біржі) компанія збирає величезну кількість грошей. При цьому компанія повинна задовольняти особливим умовам, щоб потрапити на біржу. Купувати акції можуть і прості громадяни «з вулиці», але тільки через брокерів або агентів. Хоча буває і «народне» акціонування. Так нещодавно надійшов один наш банк. Але щоб продати акцію, все одно доведеться йти на біржу.

Але чому компанії не піти в банк і не попросити кредит?

Можна і попросити. Але банк у відповідь попросить відсоток і гарантії. А покупцеві на біржі відсоток ніхто не гарантує (хоча є спеціальні акції, що гарантують мінімальні прибутки). Можуть адже бути і збитки. І ці збитки поділяють всі власники акцій. А банк не хоче їх розділяти. А ще не всякий банк зможе фінансувати великі проекти. На біржі можна отримати набагато більше, без відсотків і під набагато менші гарантії (але вони все одно повинні бути хоч в якомусь вигляді).

Коли держава (або його частину, наприклад, місто Москва) хоче отримати гроші за тією ж схемою, що і великий бізнес, воно йде на біржу і розміщує там облігації. Правда, відсоток доходу по них зазвичай фіксований.

З усього вищесказаного випливає зовсім смішний висновок. Фондові біржі (торгують цінними паперами) - така ж частина реальної економіки, як і товарно-сировинні. Якщо одні забезпечують реальний сектор сировиною, то інші - капіталом. І без того, і без іншого бізнес існувати не може. Саме тому термін «реальна економіка» (або «реальний сектор») існує в основному в Росії. У країні, де використовується таке незрозуміле слово «біржа».

Звідки беруться спекуляції?

Все начебто красиво. Але звідки тоді всі ці «бульбашки»? Вони ростуть з спекуляції. Коли одним держателям «набридають» цінні папери, вони їх продають все на тій же біржі. І ціна продажу зазвичай відрізняється від початкової. І оскільки ціна змінюється швидше (на кілька відсотків в день по конкретному інструменту), ніж виходять дивіденди, то простіше отримувати прибуток з перепродажу акцій.

Ось так і з'являється вторинний ринок. На цьому ринку, в силу його потенційного прибутку, намагаються працювати багато, в тому числі і банки. Набравши у населення депозитів, вони вкладають їх, в тому числі і в цінні папери. Хоча ще вкладають і в твори мистецтва, і в нерухомість.

Однією з головних функцій фондових бірж сьогодні є якраз таке відволікання грошей на вторинний ринок. Щоб гроші не «бовталися» просто так в реальній економіці і не роздмухували інфляцію. До того ж ці абстрактні гроші є необхідним резервом для розвитку бізнесу взагалі. Отаке грошове «депо».

Коли фондові біржі напередодні кризи не впоралися з об'ємом грошей, капітали хлинули на нафтову біржу. Нафта стала таким же тюльпаном, як колись у Голландії. Те ж трапилося і з нерухомістю.

Висновок. Що буде, якщо бірж не буде?

Якщо не буде бірж, то наша економіка скотиться в 11 століття. І це в кращому випадку. Насправді ж з ліквідацією бірж почнеться фінансовий хаос, так як в реальний сектор хлинуть всі гроші, що обертаються на вторинному ринку цінних паперів. Усі біржі сьогодні забезпечують те, що називається вільною конкуренцією, так необхідної для розвитку людства.