Весна, кохання і ...

Люблю весну ... Пташки співають, травичка зеленіє, листочки і квіточки розпускаються, баби поступово роздягаються, мужики дуріють ...

Всі починають метушитися, кудато поспішати. Світ прокидається від зимової сплячки. Особи стають більш привітними і улибчатимі. Сонячна енергія робить свою справу.

У повітрі носиться запах любові. Весна кружляє голову і паморочить. Не знаю як кому, але в цю пору мені стає важко займатися справами і сидіти під замком. Мене вабить простір. Хочеться нічого не робити, а просто гуляти і насолоджуватися запахами що прокидається. Хочеться вбирати в себе цей потік безумовної чистої любові і віддавати її далі. Бути частиною цілого світу і належати цьому світу.

Думки про будні та прердрягах стають нестерпні і починаєш замислюватися над своїми планами, побудованими в зимовий час. На все починаєш дивитися іншими очима. І те, що вчора здавалося неминучим, потрібним, просто необхідним - сьогодні вже не цікаво. І розумієш, що "Багатий не той, у кого бльше, а той, кому треба менше."

Стан закоханості ... Море по-коліно ... Хочеться просто бути ... Бути щасливим ...