» » Давид Арклов, Іван Скобрев, Сочі і Бермудські острів

Давид Арклов, Іван Скобрев, Сочі і Бермудські острів

Фото - Давид Арклов, Іван Скобрев, Сочі і Бермудські острів

продовження (початок ... https://www.proza.ru/2012/09/20/1657 серія

https://www.proza.ru/2012/09/23/901

https://www.proza.ru/2012/09/25/903)

Дззз .... «Я знаю точно, неможливе - можливо!»

У кишені куртки великого ковзанярі всіх часів і народів Івана Скобрева лунає дзвінок. У момент дзвінка Іван розслаблено лежить на кушетці, а навколо нього сунеться найдорожчі лікарі Хабаровського краю: масажують міцні і м'язисті руки і ноги чемпіона, натирають мазями та кремами тіло, роблять крапельниці та УЗД величезного і доброго серця богатиря, дають понюхати травичку, кладуть за щоку чудодійні таблетки, знімають ЕКГ і КГР, лікують лазерним випромінюванням і т.п. Щоб взяти і піднести до вуха телефонну трубку Вані доводитися відсунути пару масажистів.

- Іван Скобрев у телефону!

- Ванья! - Лунає в трубці, - Це вам дзвонить губернатор Бермудських островів Давид Арклов.

- Чим можу служити ?! - Запитує губернатора Бермуд наш Іван.

- Ванья, ми у себе вирішив разфіфать зимовий вид спорту!

- Молодці! - Глибоко видихає Іван, - сніг то ви коли-небудь бачили?

- Тільки по Ті-Фі, - відповідає губернатор, - але це є важливо! Нам потрібен свій Вінтер олімпік Чампіон. Наш парламент вибрав тебе. Королева Єлизавета згодна!

- Ні хріна собі! - Вигукує Іван і робить знак лікарям припинити всякі маніпуляції, а краще і взагалі вийти геть. Ваня підводиться на кушетці:

- А ви знаєте, губернатор, як вас там, Давид Арклов, що я Батьківщину люблю. Що Вологодчіна (тьху, Хабаровщіна) для мене рідний дім, гніздо соколине, душі обитель ?!

- Понімат, Ваня, понімат. Скажи, плиз, твоя любоф до батьківщини буде Смаль, якщо я запропоную тобі 25 мільйонів.

- Так, - каже Ваня, в розумі складаючи бермудський і хабаровський гонорар. - Розмова стає все цікавіше. Якщо ви додасте ще десяточку, то я, напевно, відчую, що любов до Батьківщини не так вже й сильна, як здавалося раніше.

- Догофорілісь, 35 мільйонів!

- Що від мене потрібно? - Іван налаштовується на ділову розмову.

- Виграти 10 000 метрів в Сочі. А на п'ятірку як хочете. Хоч в російську танечний пускайтеся. Все одно нижче п'ятого місця не займете!

- Єс, - каже, Ваня, - згоден! Мені з Росії в Бермуди переїхати тільки підперезатися, та ковзани нагострити. А Скобрев Олімпік Овал Хаус ви для мене на Бермудах побудуєте, щоб було, де кататися і бермудських ковзанярів на особистому прикладі виховувати. На Вологодчине і в Хабаровську вже побудували.

Про «овали» в Хабаровську і Череповці Іван злегка бреше.

- Так як два пальці ... - відповідає губернатор.

- До речі, а де ці Бермуди? - Запитує Іван, - в Африці ?!

- Африк, африк, - відповідає губернатор, а про себе думає: «Тобі який різниць ?!»

Все! Губернатор кладе трубку, підстрибує від щастя і робить стандартну для Івана позу після перемоги - наче на підносі Скобрев несе засмаженого в яблуках гусака.

Раптом він щось згадує і змінюється в обличчі.

- Шитий! - Лається матом він, - Зовсім фогот!

Він знову набирає номер телефону Скобрева.

- Іван Скобрефф у телефону!

- Це знову яья, Давид Арклов!

- Що вам потрібно ще, бос !? - Запитує Іван.

- Слухняний, Вань. У нас тут на Бермукдах проблеми зі збутом бананів. Ти б не міг, коли в Сочі десятку переможеш, зробити коло перемога з нашим бермудським бананом. Ну і в національному одязі ?!

- В бікіні чи що? - В голосі Івана лунає скептичні нотки.

- Ноу. Чи не софсем, - відповідає губернатор. - Я до королефе сходжу, ще десяточку уторгую для тебе.

- Заметано, Дави!

Губернатор кладе трубку, робить звіряче обличчя, згадуючи, що забув сказати Івану, - долари то будуть бермудські! Потім бере банан зі столу, знімає з нього шкірку, б'є себе в груди двома ... руками, і, посміхаючись у Чорномаз особа, вимовляє:

- Ну, Давид і молодца! Купив російського чемпіона за ящик бананів! А-ха-ха-хаха