Іван Лабутин, чому ми так мало знаємо про нього?
Сьогодні в Росії мало тих, хто знає Івана Лабутина. Про нього так рідко писали газети і говорили по телебаченню, навіть коли він відстоював честь нашої країни на міжнародних змаганнях з марафонського бігу. Ця стаття про людину, яка зробила величезний внесок у розвиток радянського спорту!
Іван Вячеславович Лабутин народився 20 березня 1959 року в місті Вязники (Володимирської області). З дитинства він мав слабке здоров'я. Коли він вчився в школі, лікарі забороняли йому відвідувати уроки фізкультури. Але коли хлопчик поступив вчитися в льнотехнікум, все змінилося. Там він зустрів викладача фізичного виховання Юрія Івановича Боровкова, який порадив Івану зайнятися лижами. Лижі йому дуже сподобалися, і хлопчик вирішив серйозно зайнятися спортом. З віком Іван Лабутин перейшов з лижних гонок на легку атлетику.
У той час, закінчивши технікум, він почав працювати на заводі, слюсарем по вентиляції. Одночасно вступив до інституту на факультет фізичного виховання. Після його закінчення, Іван очолив спорткомітет заводу. Організовував всілякі турніри і змагання.
У той час по всій країні створювалися клуби любителів бігу. Він загорівся новою ідеєю створення такого клубу в рідному місті, отримавши підтримку друзів і колег по роботі. Клуб назвали - "Факел". До нього приєдналося багато охочих. Дистанції, які бігали спортсмени, були марафонські, прокладені своїми ногами.
Тоді й почалося сходження до Олімпу. Перемагаючи в регіональних та обласних змаганнях з марафонам, Іван представив свою область на чемпіонаті Росії з добового бігу, де трохи не виграв машину, посівши друге місце. Наступні два чемпіонату Росії Івану не було рівних. Два золота поспіль і він уже в складі збірної країни!
У 1995 році Лабутин відправляється на першість Європи. Виявилося, що і в Європі нашому спортсмену рівних не знайшлося. Росія зустрічає спортсмена із золотом. Тоді ж він отримує і Кубок Європи.
Шанувальники розповідали, що рідко могли зустріти Івана в транспорті. Куди б він не вирушав, будь то робота чи магазини, він виходив раніше і втік. Все життя була в спорті.
Величезну популярність йому принесло срібло в міжнародному пробігу в Каліфорнії (США), по Долині смерті. Він дав відмінне інтерв'ю для спортивного журналу, де розповів про свої почуття і емоція в бігу по пустелі. Через рік Іван вирушає на Чемпіонат Світу в Італію. Йому присвоюють звання майстра спорту міжнародного класу.
У 2007 році на напівмарафоні у Кстово (першість країни) Івану заборонили брати участь, за станом здоров'я. Спортсмен майже не відпочивав, весь час працював і тренувався. Але попри все, спортсмен вирішив тікати, та й напарник по команді отримав травму, треба виручати збірну! Для нього, для сверхмарафонца, занадто мала була дистанція п'ятнадцять кілометрів.
На чотирнадцятому кілометрі до фінішу Іван впав. Підбіг медичний персонал швидкої допомоги доставив спортсмена в місцеву лікарню. Далі сталося не поправимо. Втомлений організм дав про себе знати, він помер, так і не прийшовши до тями. Причиною смерті став відірвався легеневий тромб.
Іван Лабутин залишиться в пам'яті людей, людиною з великої літери, що вніс величезний внесок у розвиток російського спорту. Сьогодні багато молоді спортсмени дякують за свої досягнення саме свого співвітчизника Івана Лабутина!
