Як подивитися на світ очима Путіна
Звичайно, дивитися треба в переносному сенсі. Критикувати чи схвалювати діяльність Путіна дуже легко. А от зрозуміти, чому він робить саме так можна лише спробувавши подивитися на навколишній світ його очима. І тоді стануть зрозумілі ті чи інші його дії.
Отже, поїхали.
Путін керує країною понад 13 років. Цей термін вже набагато більше, ніж у Леніна і у Хрущова. І якщо, Володимир Ілліч за вельми недовгий термін свого правління зумів поставити Росію на диби, а потім і загнуздати її, а Микита Сергійович і запустив у космос Гагаріна та програму будівництва житла для мільйонів радянських людей, то епоха Володимира Володимировича нічим примітним, що здатне, хоч якось увійти в підручники історії зі знаками плюс або мінус, поки не відзначена.
Справді, кому років через сто буде цікаво читати про олігархів, зимову Олімпіаду в субтропіках або триденну війну з Грузією.
Повністю контрольована законодавча і виконавча влада була і при царях-батюшка і при комуністах. Фальсифікації на виборах? Так у всій історії Росії були всього одні більш мене чесні вибори, і то на яких перемогла ЛДПР.
Злодійство? Завжди було. Справа лише в масштабі.
От зі Стерх ніхто з наших правителів не літав і амфори давньогрецькі з дна моря не діставав. Ну, так це всього лише безневинні дивацтва і тільки. Не для підручника історії, однозначно.
Ось, Єльцин. Через три роки свого правління розстріляв парламент танками. Комусь це подобається, комусь ні. Але факт, досить гідний увійти в підручник історії для майбутніх поколінь. Або Сталін. За свої перші тринадцять років правління знищив селянство, залізною рукою загнавши його в колгоспи, провів індустріалізацію і вельми грунтовно почистив своє оточення.
Епоха Путіна дуже схожа тільки на епоху Брежнєва. Тільки набагато дрібнішими. Брежнєв ввів війська в Афганістан, Путін - в Грузію. Брежнєв був пан-сибарит, Путін не далеко від нього пішов. Брежнєв закручував гайки тільки для дисидентів. Путін так само дає жити всім, хто не критикує його режим. Правда за Брежнєва ще будувалися БАМ і Саяно-Шушенська ГЕС. І річки намагалися розгорнути в Середню Азію.
При Путіні будуються тільки Північний і Південний обходи Росії з викачування нафти і газу. Ось два слова, які любив Брежнєв, і які обожнює Путін.
Саме нафту і газ дають Росії стабільність, що дозволяє нічого не робити в галузі управління державою і забезпечити при цьому гідне життя собі і своєму оточенню. І щось дати народу, щоб не бунтував.
Отже, Путін - це Брежнєв сьогодні. Без чіпляння на себе маршальських зірок і орденів Леніна з медаллю Героя Радянського Союзу. Ну, так і дорогий Леонід Ілліч зі Стерх не літав. Просто у них різні хобі.
А тепер подивимося таки на навколишній світ очима нью-Брежнєва.
Почнемо з малого. З повного знищення малого бізнесу через піднімання податків. Малий бізнес не входить в систему цінностей Володимира Володимировича. Але і Леонід Ілліч терпіти не міг спекулянтів і фарцовщиков (так раніше називалися дрібні підприємці). Всі повинні бути в одному човні. І якщо вже їй судилося отримати пробоїну, то і потонуть все. Залізна логіка.
Малий бізнес - в топку, однозначно.
Або, ось вибори. І Леонід Ілліч і Володимир Володимирович, прекрасно розуміли, що давати можливість реального вибору свого народу не можна. І в цьому є своя логіка. Адже, погодьтеся, що якщо сьогодні провести справжні без підтасувань вибори, то на них переможе зовсім не ліберально налаштована інтелігенція, а переможе Уралвагонзавод. До влади прийдуть нові більшовики чи націонал-патріоти фашистського толку. Вибори 2004 вельми налякали нову-стару еліту і всі експерименти з демократією в Росії були дуже швидко припинені. Можна як завгодно багато сміятися над Зюгановим і Жириновським, але ці два випускних клапани багато років працюють на випуск протестного пара. Один зліва. Інший - справа. Тим самим зберігають так цінується Путіним стабільність.
Ну, не готова наша країна до демократії західного штибу. Цю думку і Путіна та еліти. І десь вони праві. Якщо в Сомалі провести прямі демократичні вибори, то до влади прийде нормальний людожер і буде їсти своїх підданих незалежно від того, за кого вони голосували. Прямі демократичні вибори на іншому полюсі цивілізації, у Франції, призвели до скасування таких понять, як мама і тато. Тепер там Батько-1 і Батько-2.
Ні сомалійський, ні французький варіанти, нам явно не підходять. Отже, потрібні Чуров з його чарівною паличкою і зомбоящик.
Або ось, відносини з елітою. Сталін тримав еліту на страху і, зовсім небагато, на привілеї. Брежнєв - майже виключно на привілеї. Путін тримає еліту тільки на грошах. Поки він її годує, та дивиться на нього як віддана собака на свого Господаря. Не годуватиме, вчепиться усіма зубами. Значить, постійно потрібні гроші.
Путін - ніякий не державник. Йому не потрібен космос, велика армія чи технологічне переозброєння всієї країни. Схоже, його мета - померти, як помер Леонід Ілліч. На посту, оточений вірними соратниками і оплакуване підданими.
Потрапляти в підручники історії як великі реформатори Петро Перший, Олександр Другий або Сталін він не має наміру. Ні зі знаком плюс, ні зі знаком мінус.
P.S. А ця стаття - всього лише приватне оціночне судження автора. Привід для дискусії - не більше того.