The Thrill Is Gone, baby ...

Ну що ж, закінчені всі справи, роздано те, що було потрібно роздати, пережито і вигнано те, чого можна було і не переживати. Хочеться безбаштового веселощів і справжнього свята.

Звичайно, я пам'ятаю, що мій новий рік, той самий, вже пошарпаної гіпермаркетами з їх блискітками кобили, почнеться 31 січня, але то буде сакральний, серйозний свято, то буде Сагаалган. А зараз - петарди і молодик. Подарунки й Діди Морози. Або навпаки. Полювання тепла і новин. У зв'язку з цим я, черговий раз наслухавшись міркувань колег-художників про те, руда я або русява, заглибившись у свої гарбузові коптильні і надивившись вдосталь на черепицю старовинних будинків, вирішила пофарбувати голову в природний рудий колір. Даєш нове життя, словом. І що? Та нічого. Практично нічого не змінилося, ну, може, трохи яскравішою стала. У підсумку, колеги, здаюся: я - РУДА. А тут якраз дочка захотіла шпорцевих жаб, в мітлу вставили нові батарейки ... словом, трохи згодом заглядайте за зіллям від Почечуев.

***

На кордоні фотографувати заборонено. Зате після огляду та чергового штампа в паспорті можна покурити. І я дістаю свій портсигар і мундштук, ритуально повільно здійснюючи обряд, щоб всі незнайомці встигли насолодитися. І тут над Івангородом, а точніше, прямо за пунктом прикордонників на цій стороні річки - справжня, жива, пружна веселка. Її права боса нога впирається акурат в рабицю на території. Я згадую Тунку, я згадую сміється особа Далай-лами, я згадую «не вбивайте любов» і марновірство про те, що, якщо пройти під веселкою ... І ще одне: загадую бажання. Практично відразу веселка зникає з ясного неба, а незабаром воно взагалі стане пітерським - я ж їду в Пітер! Кажуть, на кордоні завжди гарна погода. Думаю, на цьому кордоні не лише погода гарна - службова собака, обнюхавши наш автобус, приносить двоногим колегам резиновою кістку і ті з радістю починають грати з овчаркіним-служака. Усім весело. Мені теж - собака, веселка, сонце, тепло, зелена трава ... 23 грудня.

***

Біля каси в гіпермаркеті я розмірковую про вчорашній, етимологічному: чорт, чорт, чорт, креслення ... За мій стає дядько і викладає на бездушну стрічку дві величезні бутлі коньяку і ... чотири пакетики заморожених білих грибів. Все. Звичайно, мені дуже хочеться поставити уточнююче запитання, та ніяково - яке моє діло, власне? Чекайте, матуся, поки ваші пюрешкі і памперси в дорогу порахують. Укладаючи покупки в рюкзак, чую запитання чоловіки-касира: «І це вся закуска?» «Так» - звучить у відповідь. «Йес!» - Подумки додаю я. Міша-а-а-а, з Новим роком ...