СВІТ З НАМИ, МИ В СВІТІ І СВІТ ПІСЛЯ НАС
Тижні три тому на каналі «Перець» подивився передачу під інтригуючою назвою, яка в трохи зміненому вигляді виніс у заголовок статті. Сюжет, та б із самого початку захопити глядача, за подобою Рен ТВ, режисерувати в стилі очевидного - невероятногоі навіть містичного. Щось у авторів вийшло, у що -то хотілося б вірити, а інше відкинути з першого ж пред'явлення.
Тема звичайно цікава, захоплююча, хоча американці, що пустили її в ефір, не спромоглися дотриматися належні логічні послідовності. Зокрема: якщо «світ після нас», то природно поставити запитання, як сталося що нас не стало і чи відновиться популяція, якщо хтось з нас все - таки залишиться «для розплоду»? Яким ми сприймали його в минулому і представляємо в сьогоденні? Чи існує взагалі така об'єктивна реальність чи це просто філософська категорія, як голографічний фантом, створена нашою уявою, у всякому разі теоретична фізика (Д. Бом, П.Хеерден, Д. Нейман, Бекеши та ін.) Так і нейрофізіологія (У.Пенфілд , К.Прібрам, С. Гроф) такого варіанту не заперечують. І справді, яким світ буде після нас через рік, через десять, сто, тисячу і т. Д. Років? Якими стануть флора, фауна, припускаючи, що в нашу відсутність вони будуть продовжувати свій еволюційний шлях? На що перетворяться плоди тисячоліть людської праці? Якою мірою ентропії піддадуться міста, гігантські греблі річок, з такими ж водосховищами, мости, метрополітени, атомні електростанції, з їх, для нащадків залишеної начинкою ТВЕЛів?
Багато було показано розбитою по різних тимчасовим відрізкам апокаліптичних сюжетів, багато питань, тільки від реального уявлення реалізації яких мимоволі холодок біжить за воріт. Передача звичайно поставлена на високому технічному рівні, майстерного монтажу і майже реального сприйняття. Однак повернемося до питання: чому, в які терміни і з якої причини нас не стало, від якого числа Х пішов відлік часу? Наслідок це чогось або навпаки причина еволюції, демографічного колапсу, ядерного Армагедону, вичерпання біологічного потенціалу популяції, приходу до науково-технічного тупику або чого завгодно іншого? Швидше за все до свого фінішу людство прийде еволюційним шляхом поступового накопичення кількості, щоб зробивши останній на стаєрській дистанції ривок перейти в якість, проспівати свого буття реквієм. Не будемо гадати який з факторів у цьому дійстві буде головним, швидше за все він буде поліетіологічним, хоча на перше місце тут звичайно ж претендує світова війна, причому без застосування ЗМУ, достатньо і одних крилатих ракет із звичайними зарядами. Який би ми не виявляли захоплення, які б дифірамби не співали науково-технічним досягненням, в кінцевому рахунку саме вони будуть головною причиною «світ після нас». У гонитві за створенням життєвого комфорту, заміні себе не тільки на фізичній, але навіть на інтелектуальній ниві, людство не помітило, як з власної волі стало заручником НТП, створило свого Франкенштейна. Здавалося б при такій наднасичене соціуму інформаційними системами, коли буквально не виходячи з власного кабінету можна в режимі реального часу об'їхати весь світ, побувати в будь-якій точці земної кулі неймовірно розширюються наші знання, кругозір. По початку так воно і було, розширювалися, збагачувалися, ставали сильнішими, накачувалися гіга-, тера-, петабайт. Буквально за 35 - 40 років виросла нова кнопкова генерація, не помітивши при цьому як інтерес до прогресу почав повільно, але впевнено згасати, людство почало входити у фазу психологічної втоми, інакше, звідки прогресування наркоманії, алкоголізму, депресій, аутизму, суїцидальних тенденцій. Не буду однак повторюватися, про це я вже писав раніше. Давайте краще на хвилину уявимо, що буде не після нас, а в нашу бутність, причому в більш коротких проміжках часу, через день, тиждень, місяць, три місяці, далі не варто продовжувати, якщо завдавши масованого удару по АЕС, ГРЕС, ГЕС, позбавити світ електроенергії? При сучасних засобах впливу таке цілком ймовірно, навіть не вдаючись до ЯО. І особливо небезпечно таке для міст, в яких до того часу буде проживати не те, що 0,3 - 04, як зараз, але все 0,9 населення. Вже в перший день всі види людської діяльності будуть геть паралізовані ми потонемо у власних відходах. Стане транспорт, система водопостачання, каналізації, замовкнуть засоби зв'язку, перестануть працювати лікарні, інститути, лабораторії, диспетчерські та фінансові служби. Буквально на 7 - 10-й день попливуть і перетворяться на гігантські гноіліща склади продуктів харчування. Вже через три - чотири тижні почнеться масовий голод, мародерство, епідемії, причому все це на тлі наростаючої іонізуючої радіації. Чи є у людства хоча б невеликий шанс на продовження життя після події? Чи зможе відновитися цивілізація? Однозначно ні. Такий апофеоз очікує не тільки людську популяцію, а й весь високо організований тваринний світ. Не треба забувати, що на землі зараз функціонує не одна сотня АЕС - об'єктів першочергового ураження, які залишаться безгоспними. Чи говорить про що досвід Чорнобиля, де «спрацював» всього один блок? Не підтверджує сказане приклад Фукусіми? Коли ж таке станеться і чи можливий такий сценарій розвитку подій? Однозначної відповіді дати неможливо - це питання часу, але чим більше і якісніше озброюється світ, тим швидше скорочуються ці терміни. І нарешті головне питання: коли світ звільниться від свого «царя», побажає він, навчений гірким досвідом спілкування, знову і з розпростертими обіймами прийняти невдалого царя в свої пенати? Навряд чи. Та й чи є в тому потреба?
