Знаю точно.
Про що людина може знати точно? Звичайно ж про те, що пережив особисто. Створюючи сайт, я довго мучився з вибором теми і не одна мені не підходила. Напевно перша мета будь-якого як початківця так і досвідченого вебмастера- це зробити сайт найбільш популярним, розмістити на ньому побільше банерів з рекламою, з посиланнями на інші ресурси, партнерськими програмами, для того щоб максимально заробити грошей з цього сайту. Один раз я вже спробував поступити таким чином, нічого в мене з цього доброго не вийшло. Я постійно стрибав з теми на тему, увішують сайт картинками, відео, впихати в нього форум, вставляв купу банерів і партнерок. Результат в сенсі популярності і користі від мого сайту нульовий. Лише одне я зрозумів що я повний бовдур і що так підходити до створення сайтів можна. Не можна перестрибнути через багато щаблі розвитку, як втім і в житті спочатку: ясла, дитячий сад, школа, ВУЗ, а тільки потім реальний дохід.
Так от після першої своєї невдалій спробі, я зделал такий ось висновок: при виборі теми свого сайту ти повинен бачити в своїй уяві його закінчений вигляд, щоб ти міг пишатися своїм дітищем, а не приховувати про його походження. Тема повинна бути близька до твоєї реальному житті, то в чому ти дійсно розбираєшся або хоча б можеш розповісти про неї зі своєї позиції. Взагалі вибір правильної позиції це на мій погляд основна вимога як в створенні інтернет ресурсу, так і в житті людини бажаючого бути щасливим і успішним. Спочатку треба розібратися хто ти, а тільки після цього, то що ти можеш цікавого розповісти. Адже є різниця коли один і той же анекдот розповідають два різних за своїй харизмі людини, припустимо Трахтенберг і Петросян. Якщо ти дійсно цікава людина, то цілком припустимо що б ти розповідав всім вже давно відомі історії та матеріали, прикрасивши їх своїм особистим поглядом людини обрало правильну життєву позицію. Так би мовити освіжити.
Я не можу сказати поки хто ти, ми ще не знайомі особисто. Можу розповісти тільки лише про себе: з «даним об'єктом» знайомий вже почитай тридцять п'ять років. І мені давно вже можна подивитися на себе з боку, і зрозуміти що ж я все таки можу цікавого розповісти людям з того чого вони не знають. Люди зараз здебільшого освічені, та й засоби масової інформації, включаючи інтернет навантажать народ і без мене. Та й набагато професійніше це зроблять. Куди мені з ними змагатися. Я лише поділюся своєю думкою про тієї чи іншої інформації. Зі своєї позиції людини прожив якийсь час, в якомусь місці, при якихось умовах, що зробив якісь висновки і в усьому переконався особисто.
Для початку треба розкрити тему моєї позиції. Хто я? І що я знаю точно? Що особисто пережив? Про що можу судити?
Почну з дитинства, я ж був колись дитиною. Я пам'ятаю сам що, мені в дитинстві подобалося, а що ні. Тим більше зараз, у мене самого є майже вже дорослий син (11 років) і мені ця тема близька. Мені подобаються діти, навіть чужі, я легко їх розумію і знаю що їм подобається, тому що сам колись був дитиною. Чому б цю тему дитинства не освятити на моєму сайті, не так як прийнято, а так як я її бачу. У мене ж є своя думка, людини раніше зайняв «дану позицію». Цю тему навіть можна розділити на кілька розділів: раннє дитинство, дошкільний вік і школа. Розкрити їх окремо.
Далі можу взяти тему студентства, я був студентом. У цій темі я б почав з вибору професії. Так як маю досвід не правильного вибору і глибокого в цьому каяття.
З цієї теми відразу ж випливає наступна, не менш цікава і досить об'ємна-це служба в армії. Думаю мені є що тут розповісти. Коротко про себе: рядовий російської армії 331-го полку 98-ий гвардійської дивізії ВДВ р Кострома, 1994-1996гг.служби. У Чечні не був, хоча була можливість, але був в Боснії. У загальним я відмінно знаю-скільки строп в парашуті д-6, що таке БСЛ і РД-54.
Романтику цю можна продовжувати далі. Всі ми і служили і не служили рано чи пізно приходимо, до не менш важливого сюжету нашого життя-вибору другої половини. Шлюб і попередні йому романтичні, «любовні» відносини. Особисто мені з цим пощастило, на першому етапі моїх відносин, та й на інших етапах теж, і я цілком можу вважати себе щасливою людиною в цьому плані.
За цією романтикою ідёт- трудове життя. Робота. Як ні хороша б була твоя сімейне життя-заробляти доведеться, і тепер це вже не засіб забезпечення себе коханого, а твоя прямий обов'язок. Ти- годувальник. Вроботі я не можу поділитися якимись великими досягненнями, але буду корисний багатьом. Позиція моя в цьому, полягає в тому що, вважаю важливим: «як» ти чогось досяг а, не те «чого» ти домігся. Попрацювати мені в житті доводилося. Почав як не банально: охоронцем, потім будівельником, відкрив ІП, працював на себе. Далі ще банальніше: став шахраєм, підслідним, засудженим умовно. Слава Богу! Тепер працюю вахтами в Ненецькому автономному окрузі, і в меж.вахту потихеньку (ні як раніше) займаюся будівельними роботами (приватно), вентиляцією, вікнами ПВХ і клею плівку (карбон, автовініл) на автомобілі. Це нині модно.Как раз тут, можна провести роботу над помилками всім, кому близька ця тема.
Ось тепер я добрався до самої головної теми, свого життя-Бог. В цій темі, я хотів би розвинутися куди серйозніше ніж у попередніх-мирських. Чому я цю тему хочу назвати Бог, а не релігія, віра, християнство? Тому що Бог-не релігія, а про віру і християнстві можна створити внутрішні теми.
