Чому я пишу для «ШколиЖізні»?
Ось уже майже 3 місяці, як я зареєструвався в «ШколеЖізні». Сайт випадково попався на місяць раніше. Що мене зацікавило? Статті на ці теми і в схожому форматі зустрічаються на багатьох сайтах, в тому числі й електронних версіях старих солідних газет і журналів. Я давно перестав купувати їх в паперовому вигляді, а в електронному регулярно читаю. Чим вирішена проблема з макулатурою. Хоча повні комплекти журналів «Наука і життя», «За кермом» з початку 60-х і до кінця 90-х зберігаю - їх немає в електронному вигляді. Нещодавно викинув багаторічні підшивки журналу «Радіо» - застаріли, та й я давно перестав займатися радіоаматорством.
Але, повернемося до «ШколеЖізні». Тоді, у березні, я все частіше став заглядати на сайт, потім вніс його в закладки. Чому все це відбувалося? Поки не знаю.
Потім став залишати коментарі. І не хвалебні, а навпаки. Дещо мені, як фахівцю, не подобалося. І я хотів пояснити це читачам.
А потім написав статтю, потім другу ... Чому? Колись я багато публікувався в газеті «Вечірня Казань» та інших, журналах «За кермом», «Наука і життя», «Техніка-молоді» та ще багатьох. Але я ніколи не збирався стати журналістом або письменником, як пишуть на своїх особистих сторінках деякі автори «ШколиЖізні». І не писав потім 20 років. Тим більше не збираюся цим професійно займатися і зараз. Але написав уже кілька статей.
І саме в «ШколуЖізні»! Навіщо?
І матеріально це не приваблює. Колись, у радянські часи, на гонорар, отриманий від міської газети за статтю такого ж обсягу, я міг купити 200 літрів бензину. Центральні журнали платили вдвічі більше. Зараз, на гроші, що нараховуються тут, можна купити 3 літри ... До речі, абсолютно не знаю, по скільки літрів (і чого?) Зараз нараховують відповідальні секретарі друкованих видань. Або просто натурою наливають? Тоді з ними треба дружити ...
Так що ж рухає мною? Звідки виникають статті? До речі, зізнаюся, одна з моїх опублікованих тут статей - майже без змін - була вперше опублікована мною в журналі «Наука і життя» №10 за 1984 рік, стор. 138-139. Кому цікаво, можете виписати цей журнал в бібліотеці і подивитися. Але тільки одна з опублікованих тут стара! Хоча, судячи з коментарів, не застаріла за 23 роки. Її тема виявилася ширше замовленого редакцією. Цікаво, що її назва я тоді сформулював у вигляді питання. Цей номер журналу - ювілейний. Йому виповнилося тоді 50 років. У редакції знали, що я можу написати що завгодно і про що завгодно, а ніхто з штатних авторів на взявся писати на цю тему. А така стаття їм потрібна була саме для ювілейного номера. Я і написав. До речі, мені «Наука і життя" (не «За кермом»!) Замовила в кінці 80-х років серію статей з приблизною тематикою «Фізика в житті автомобіліста». Я тільки що переїхав до Москви, начебто до них ближче. Статті можна було не посилати поштою, а просто приходити і обговорювати в редакції. Але я закрутився в новій для себе життя і так і не зібрався. А вони не знайшли іншого автора, який добре б знав обидві теми ...
Так чому ж я почав знову писати 20 років потому?
У мене в голові знайдеться матеріал для багатьох статей на багато тем. Можу їх написати. Але можу і не писати. І не пишу. Пишу тільки те, що просто вилазить саме, про що не можу не написати. Чи довго це триватиме - не знаю. Хтось тут написав статтю, що буде зі «ШколойЖізні» через 50 років. Я ж не знаю, що буде з нею або зі мною навіть через 1-2 роки.
А поки нам добре разом!
Чого бажаю і всім іншим!
Я не зміг відповісти на жодне з поставлених вище питань. Але в науці і негативний результат - це Результат. Особливо у експериментаторів.
Буду експериментувати далі ...
