Лобіювання законів партійними кланами в Держдумі - є жало корупції !!!

Без закону не освятиться жодне і навіть мізерна справа - без закону і ні туди, і ні сюди!

Доленосною силою будь-якого суспільства є суть затвердженого Кодексу законів, на якому стоїть вся влада.

Покажіть мені, що співає народ, і я вам скажу, як він управляється і яка його моральність. Конфуцій.

Найсумніше тут укладено в тому, що до наведення порядку у нас зовсім не прагнуть ні спраглі влади політики, ні пропалені папараці, ні верткі юристи, ні, тим більше, розбещені до крайності бес-контрольної вседозволеністю депутати. Для них, ніж мутніше право законодавства, тим простіше ловиться рибка. Політикам простіше марнослів'я і сидіти на олімпі влади, коли закони мають обмежену силу і заточені під їх пріоритет інтересів. Папарацці, чим більше брудної білизни, тим різноманітніше варіанти пліток у статтях, а це означає вищий рейтинг, який приносить популярність і свої дивіденди навару. Юристам, чим більше кривавих справ, тим вище гонорари юридичних послуг. Розперезалися вседозволеністю депутати, які не мають жорсткого контролю з боку своїх Виборців готові продаватися, як повії кожному, хто поповнить озолотить їх кишеню. І в яких умовах ця вакханалія можлива? Коли домінує влада тотального безладу!

Після численних доопрацювань нашими парламентаріями, із закону про вибори зник варіант відповіді "проти всіх". Також тепер, вибори визнаються такими, що відбулися, якщо за кандидатуру проголосує більше половини від взяли участь у голосуванні. Тобто, навіть якщо народ взагалі проігнорує вибори, а проголосують одні депутати - адміністративний ресурс, вибори вважатимуться такими, що відбулися, що саму систему "всенародного" голосування призводить до абсурду. Хочеться знати думку учасників форуму, чи потрібні поправки до закону про вибори, а саме: відновити пункт "проти всіх" і, вважати вибори такими, що відбулися, якщо участь у голосуванні візьме понад 50% від усіх виборців, що мають право голосу.

Вихід Росії з державно-бюрократичного соціалізму ускладнився тим, що не було ясності в головному питанні: до чого ми переходимо. З ряду об'єктивних і суб'єктивних причин в Росії був реалізований найгірший з можливих варіантів виходу з соціалізму - номенклатурно-олігархічний. І походив він шляхом захоплення номенклатурою і її довіреними олігархами як державної власності, так і влади. А таке захоплення не міг супроводжуватися корупцією. За рівнем корупції Росію ставлять поруч з одіозними государ-ствами Африки та Азії. «У Росії створена система капіталізму для обраних, мафіозний капіталізм, ерзац капі-талізм ... Росія порівнянна з найгіршим в світі латиноамериканськими товариствами, успадкував полуфео-дальную систему». Дж. Стігліц. Причому її рейтинг з року в рік не стає краще. Що пропонується проти-поставити корупції? Готовність і бажання карати. Це твердо заявив чинний президент. Але головним стає той заслін, який ще вводив Єльцин, - декларація про доходи та майно. І своїх. І ближніх род-ників. Однак за що відповідатиме чиновник? І взагалі, кого перевіряти? Всіх? Кого-то? Все не регламенти-вано. Скрізь залишається: «на розсуд» ... Виходить, якщо я не подобаюся, потраплю під «розсуд». Тепер питання про вибір об'єкта перевірки теж залишається за начальством. Значить, саме його треба догоджати. А найнадійніше - ввести «у справу». Ще краще - мати організовану групу, здатну і «дістати» начальство, і тримати у вузді «порушників конвенції». Словом, мафію. Така боротьба з корупцією створює мотиви для підкупу та начальників і контролерів. Ідея декларації про доходи проста: виявити і покарати. Але чи можуть каральні заходи присікти те, що стимулюється століттями всієї суттю самої організації системи влади? Отже, висновок. Пропоновані заходи боротьби з корупцією виллються в боротьбу всередині бюрократії, в самоїдство начальства. Підсумком такого самоїдства стане поява перемогла і нікому, крім себе, непідконтрольною групи. А вона - найкраща база для корупції та основа нового витка нових видів корупції ». Гавриїл Попов «Про корупцію в постіндустріальному суспільстві» журнал «Наука і Життя» №3-2010г.

У Росії, так само як і в Німеччині, Англії, Франції, Фінляндії - в минулому столітті була під нашим чоботом, є всі необхідні системи влади: Конституція, Парламент, Прокуратура, Президент, Прем'єр, Уряд, Силові органи ... - вибори, нарешті! А результат? Сумніше і не уявиш! Як кажуть, всі органи на ли-цо, а обличчя? Ну і пика: злодій на злодієві, і він усіма заправляє - влада розгнузданої корупції !!! Хіба тут про-блема укладена в людському факторі і тільки чиновниках влади, як кажуть, помиляючись, деякі дилерської-танто? Звичайно, ні! Генералами не народжуються, їх робить цілеспрямовано створена авторитарна система. А корупціонерів постійно штампує суть режиму влади! Корупція це міль, і безглуздо виловлювати кожну таку «відьму» окремо, перебуваючи в виснажливої недолугої турботі напружуючи постійно свої си-ли, розтрачуючи їх на пуста справа. Розумніше зрозуміти сенс джерела зарази, а потім його ліквідувати, шляхом ефективної організації колективної зацікавленості в цілях влади. І в чому причина, хіба в людях?

Практично все населення Росії слід відносити до категорії потерпілих від злочинних дій корруп-ціонерів. Офіційно визнаний факт, що у вартості кожного квадратного метра споруджуваного в країні житла корупційна складова - хабарі, які будівельні компанії платять чиновникам в процесі різних со-погодження, досягає 30%! З кожного рубля, який росіянин платить на придбання продуктів харчування, хабарі і «відкати» працівникам численних перевіряючих і наглядових органів забирає не менше 20 копійок. Всі ми, без винятку, роками справно платимо величезний корупційний податок! І якщо формально, за законом, є співучасниками скоєного в масштабах держави злочину. Але прямі матеріальні втрати населення - лише одна з численних бід, які несе корупція. Вона неминуче формує корупції-онную мораль - недовіра до інституту влади, невіра у справедливість і, як наслідок, свідоме нехтування законами. На певній стадії включається жахливий механізм самовідтворення корупційного монстра, що охоплює всі сфери життя і вражаючого все нові і нові покоління. Тепер уже ніякі декларації про наміри змінити ситуацію на краще не мають ні найменшого сенсу, якщо вони не підкріплені реальними, жорсткими, навіть жорстокими заходами. «Убити дракона» ж-л «Наука і Життя» №10-2009г.

Скільки можна схиляти по всіх відмінках цю повію неконструктивну філософію моралі, не розуміючи того - все, що є в житті людей воно породжене певними соціальними умовами, які управляються встановленим режимом влади, що впроваджує в мізки людей свій інтерес силою згубного або жівотворітельного закону. Будь-яка ідеологія це хитромудрий спосіб залізти в душу наївного обивателя і змусити його виконати будь-який каприз, при цьому зовсім безкоштовно для тих, хто цю заразу втовкмачує в мізки простодушних людей. Ми повинні зрозуміти просту суть, що вся причина наших драм полягає не в людині, а в стимуляції пріоритету інтересів силою цілеспрямованого закону. А законом можна придушувати, або заохочувати певну діяль-ність людей. А нинішній режим влади весь пріоритет закону віддав на відкуп шабашу комерції і він строго охороняється правом закону так, що дозволяє всяким шахраям прилаштуватися на шиї виробників ре-сурсу життя і потім марнувати накрадені ресурси в своє задоволення. І тут не врятує від спокуси світ людей навіть мораль релігій, якщо не буде панувати Культура Права, породжуючи гармонію Культури Відносин.

Будь режим влади будується і діє, проявляючи суть свого характеру на основі сили затвердженого Ко-дексу законів. У демократичному суспільстві закони проводять у життя соціуму вибрані, а вірніше найняті виборчі-Ратель на цю роботу депутати законодавці для того, щоб вони розумними законами наводили Культуру відношень у світі людей. Значить, Виборці по відношенню депутатів є Роботодавцями, а от депутати і є Працівники. Питання. А чи можуть Працівники зі своєї доброї волі самі для себе затвердити такі закони, які їх же змусили б ефективніше і продуктивніше працювати, вникаючи у кожну суть проблеми нашого дня? Знайдіть хоч одного такого Працівника. Ось тому ніколи і не почуємо таке, щоб до нас підійшов хоч один депутат і зацікавлено з пристрастю запитав би: «Які потрібні ще закони в країні, щоб усім жилося чудово і без проблем?» Все прямо навпаки, нами найняті і сидять на нашій шиї депутати лобіюють які завгодно зако-ни, але тільки не ті, які насущні в першу чергу самому суспільству. І буде після цього порядок в країні?

Ось яскравий тому приклад: Олег пахолків «Хто споює Росію?» Але це лише шовк піару забав партійних босів, бажаючих урвати побільше місць у Держдумі, а потім лобіювати силою закону знову ж таки, перш за все свої партійно-кланові інтереси, а не своїх справжніх Роботодавців -виборців. З усього цього напрошується висновок: партійна клановість депутатів тільки шкодить загальному за-законодавче процесу в країні, вносячи в нього зайву метушню міжпартійних ігрищ з метою перетягнути ковдру-ло на себе, тим самим завдаючи шкоди суспільству. Лобіювання законів на перевірку дня виявляється суттю корруп-ції, і вона таїть свою хитрість в Держдумі, розкривши свою таємницю в тому, що депутати підпорядковані партійним клану і знаходяться під жорстким контролем олігархів і партій. Лобіювання законів є жало корупції! І що треба зробити, щоб звільнити законодавчий процес країни від пут клану партій і «грошових мішків», поставивши його в розумну залежність від істинних своїх засновників - платників податків в особі Виборців?

Що є легітимність влади в умовах суті принципу демократії? А в чому полягає суть самих виборів? Це коли якась кількість виборців довіряють свої голоси одній особі, сподіваючись, що ця персона буде від-стаивать їхні інтереси в суспільстві на рівні затвердження законів. Так, чи не так? Але це ще не все! Правила ви-борів влаштовані законом так, що кандидат, який одержав всього навсього кілька відсотків голосів при виборах, стає депутатом і використовує довіру не тільки своїх прямих виборців, але голосує за певні закони від імені всіх жителів округу, який він потім представляє. Хіба його влада в цьому випадку легітимна? Зрозуміло, що ці правила дозволяють насильно нав'язувати свої закони всім громадянам знову ж законами встановивши правила гри в самій виборної системи. Ось тому вибори в Росії так і не мають довіри народу і багато на них не йдуть тому, що не бачать сенсу в таких виборах, так як це дійство не приносять абсолютно ніяких змін в їхньому житті. А махінатори в основному використовують адміністративний ресурс при голосуванні і під це кількість голосів і заточена вся система виборів. Звідси і не зменшується число знедолених і обі-дені людей в нашій країні і кругом роздувається піар випещених персон, які тільки й стурбовані чим би по-тішити своє тіло і забутися від нудьги горезвісних думок мамони. Все це знову роздирає Росію на два табори жорстко непримиренних людей, одні втішаються розважальної почесухой, а багато озлоблённи голодним пайком.

Уважно погляньте на Корею - одна нація, але перебуває під різними режимами влади і ... результат на лице: у північних корейців тільки туман ідеології в голові, а південні - розумно розвиваються! Це було і в Німеччині: німецька нація, подертий різними режимами влади і в підсумку, з'явилося поняття з принизливим відтінком - східний німець! І в Росії змінився режим влади, і ... народ став повально вимирати! Ось тут і ховається та зараза, яка не дає розумно розвиватися всьому світу людей. Брехня виборів, адже вони не створюють інтелектуальної конкуренції серед кандидатів - вони однієї масті і з однобоким світоглядом!

Правом закону можна домінантно вершити пріоритет життя жменьки людей або всього суспільства. І до тих пір, поки активний, розумний і безкорисливо творчий Виборець не доб'ється свого права впливати на законодавець-ний процес своєї країни все так і буде котитися шкереберть, влаштовуючи несправедливість. Адже в умовах повного спокуси вседозволеності, влада взяли завжди будуть робити під себе ті закони, що дозволяють їм спокійно сидіти на олімпі влади, і, користувати всіх нас же, як їм заманеться і за своєю несвідомої забаганки. Захочуть, і ми прокопали тунель від Москви до Лондона! А захочуть ... чого-небудь розважально-амбітного, ми будемо воювати, вмиваючись і захлинаючись своєю і чужою кров'ю! Навіщо? Це запитайте у себе, коли доберетеся до абсолютно безконтрольної влади. Саме законодавчий свавілля веде до безвідповідальності влада які взяли, і потім до інтриг, амбітний, самодурству .... А щоб покращити наше життя треба взяти Виборцям під невсипущий свій контроль законодавчий процес країни, не дозволяючи чиновникам і олігархам робити під себе такі закони, від яких потім погано всім і наперекосяк все наше життя. Все залежить від того, за чиїм пра-вилам управляє обрана нами влада за нашими законами - принадність, а по чужих - мерзота! А все осталь-ні розмови на тему нашого життя-буття не має сенсу взагалі. І не потрібні нам ніякі ідеології жа-які чекають влади партійних босів і їх партії, перебудови, революції ... Єдино правильне і ра-розумне рішення це міцно взяти за комір наших Працівників-Депутатів і за всяку ціну змусити цих законодав-телей виконувати інтереси суспільства стверджуючи їх в силу права законів. І ось тільки тоді ми зможемо змінити абсолютно всі пріоритети в суспільстві: науці, політиці, економіці, фінансах, освіті .... А це означає ка-кість умов життя людини, а вони й народять зовсім іншу суть істоти індивідуума, перетворюючи людини.

«Якщо клітини гинуть причину треба шукати не в них самих, а в навколишньому середовищі!» Ірв Кенігсберг. ДОСВІД. Варто було забезпечити клітинам здорове середовище, і вони починали бурхливо рости. Ледве стан середовища погіршувався, і їх зростання тор-мозілся. Як тільки поліпшувалася середовище «занемогшіх» клітини приходили в себе і починали розвиватися. А людина многоклеточное істота, що складається з цих самих клітин, і середою цих клітин є тіло людини. А що явтляется середою тіла людини? Соціум! Значить, розвиток людини залежить від якості організації середовища соціуму. І якщо з людьми будь-якого суспільства поголовно відбуваються психози, то причину треба шукати не стільки в окремо взятій людині, а в тому середовищі, яке його народила, вигодувала, виростила і зумовила його мозок своїми програм-мами. А саме від усього цього потім і залежить вся його подальше життя в стражданнях ... або ... радості. Значить, всі наші зусилля по перетворенню суті людини треба, як це не дивно тут звучить, спрямувати не на мо-раль людини, а на зміну кардинально того середовища, яке і ліпить кожної людини за своїм образом і по-добію. Занудство моралі сильну особистість дратує, а слабку валить до підпорядкування зневіри. І тільки пре-доставлення свободи вибору в умовах певного діапазону вибору розвиває в людині гнучкий інтелект.

Говорячи про владу, деякі при цьому стверджують про важливість її вертикалі. І це вірно, але тільки Наполі-провину. Чому? Подивіться на іннервацію органів виходять з хребта нервових шляхів. І що ми там ві-дим? Два канали: один вихідний, інший вхідний. Нервова система організму взагалі не може працювати, якщо буде тільки один канал. Абсолютно все в нашому світі влаштовано на законі парності. Подвійна спіраль ДНК пакува-вивается в подвійний набір хромосом, а генетичний код шифрується двома парами підстав. Кислотно-лужну рівновагу організму забезпечується метаболізмом: жіночі клітини, виробляють луг, а чоловічі - кислоту. Вищий орган управління тілом мозок це двоядерний процесор і складається з двох півкуль з функціональної відокремленістю жіночого і чоловічого. А нервова діяльність організму заснована на взаємодії двох сис-тем: симпатичної - збудливою і парасимпатичної - гальмує. Електрика виходить в результаті взаємодії двох полюсів, а вони збираються позитивними і негативними зарядами. І що характерно в їх взаємодії: однойменні заряди - відштовхуються, а різнойменні - притягуються. І до тих пір, поки ми будемо ігнорувати мудрість Природи, не звертаючи уваги на принцип парності, в нашому житті все так і буде відбуватися наперекосяк. «Досконалість організації суспільства має уподібнитися функціонуванню організ-ма» Платон. У вряди століття це сказано, а куди дивляться і про що говорять і що роблять пастухи суспільства, століттями заганяючи в психоз відносин не одне покоління і передчасно в могилу, не бачачи самих себе, створених за образом і по-добію Бога, як сама суть для наслідування. Отже, вертикаль всієї влади треба будувати за двома зустрічно-паралельних каналах: знизу вгору і зверху вниз. І тільки так вийти ефективність всієї влади.

Дієздатність влади підвищиться в тому випадку, коли вона стане влаштовуватися по двоканальної системі: знизу вгору і зверху вниз. Ось для цього розумніше буде всіх депутатів поставити в жорстку і тотальну залежність від виборчих округів, щоб вони чули тільки своїх Виборців і не дивилися на сторону. Створити Влада Самоврядування у виборчих округах з метою: контролювати законодавчі процеси, фільтрувати всіх заявлених кандидатів на предмет професіоналізму і порядності, проведення референдумів і зборів. Отримання сили права на відгук тих персон, хто проліз у владу з метою меркантильних інтересів і не оправ-які дали своєї довіри з наступним відстороненням їх від будь-яких виборів у цьому окрузі. Це і стане тією верти-калью знизу вгору, яка буде тотально контролювати всіх депутатів законодавців без винятку. Вто-раю вертикаль створюється від Президента країни, який, як представник виконавчої влади, зобов'язаний контролювати всю адміністрацію чиновників починаючи з уряду, губернаторів ... несучи повну відпові-ність перед виборцями за їхню професійну діяльність: https://scoolbylife.ru/archive/0 / n-45253 /