Служити або не служити ...
Служити або не служити, ось в чому питання.
1 жовтня 2014 стартував черговий осінній призов на військову службу до лав російської армії.
Часи змінюються, якщо раніше молоді люди, вважали негожим не служити в рядах Російської армії, то тепер все інакше. Після школи всі поспішають отримати освіти в навчальних закладах. Можливо, це прагнення й на краще. Але хто ж тоді буде віддавати борг Батьківщині? Та й взагалі, чи повинні ми їй? Подібні питання хвилюють багатьох молодих людей призовного віку. Якщо раніше, служба вважалася, невід'ємною частиною, то сьогодні патріотизм вже не в моді. Та й взагалі, чи має служба в армії, ставлення до «патріотизму»?
Змінюється час, і змінюється ставлення до служби. Молоді люди все частіше стали відчувати страх перед армією. Ймовірно, тут не обійшлося без ЗМІ, які «роздули» проблеми. Звичайно, проблеми є. Але хіба їх не було раніше? Та ж «дідівщина» про який говорять всі: часто-густо, теж була. Напевно, просто про це не говорилося так відкрито.
Було б некоректно засуджувати когось або порівнювати призовників часів СРСР і Росії. І це не мета статті. Важливо розібратися чому пропало бажання проходити службу в лавах армії?
З одного боку, як нам усім відомо з дитинства, потрібно захищати Батьківщину. Віддавати «борг». А з іншого, а що «заборгував» Батьківщині 18- річний хлопець?
Що дала йому Батьківщина? Безкоштовне житло? Безкоштовна освіта? Або ще щось ...
Звичайно це питання, на які будуть давати різні відповіді. Адже скільки людей- стільки думок.
Так уже повелося, що дівчина стає жінкою, після народження дитини. Стало бути юнак, стає чоловіком, пройшовши службу в армії, випробувавши всі труднощі і подолавши всі перешкоди.
У нашому сучасному світі, поняття «чоловіки» і «жінки» дещо змінилися. І тепер вважається, що хлопець, зовсім необов'язково повинен служити.
Мені, за статевою ознакою не доводилося служити, але спілкуючись з людьми, які пройшли службу, я можу зробити висновок. Що молоді люди бояться труднощів і випробувань. Головне їх лякає невідомість.
Це природно, що молоді люди, які звикли до домашнього комфорту, до розваг, до свободи дій, не горять бажанням залишити все це, і піти невідомо куди.
Хлопці, що пройшли службу, з якими мені довелося спілкуватися називають це період «школою життя». І життя там підносить себе з виворітного, що не найкращої сторони.
Як мені стало відомо, умови у військових частинах далеко не найкращі.
Це стосується і харчування та одягу, та й побуту в цілому.
Кажуть, що служба додає сили, мужності, самостійності, якоїсь дорослості, як духовної, так і фізичної.
Важливе значення має і режим, і пресинг з боку військовослужбовців. У цьому напевно, і полягають основні труднощі, до яких досить складно звикнути.
Але хлопці, і в нашому сучасному світі повинні залишатися хлопцями, чоловіками. І щоб витримати ці випробування, необхідно бути готовим до незвичних, іноді екстремальних умов. До фізичному і моральному тиску з боку.
Можна погодитися з висловом, що «армія-школа життя», а школи, ми знаємо бувають різні. І якщо вже, на чоловічу долю випала ця школа, напевно потрібно пройти і її уроки. Випробувати себе, пізнати інші, ще невідомі сторони, пройти смугу перешкод. Навіть для того, щоб, як кажуть, було що згадати. Та й коли раптом, буде погано, згадати, що тоді було ще гірше, а значить все не так уже й погано.
І просто підняти голову і йти далі, долаючи перешкоди, які підносить нам життя. І солдату, це зробити буде, набагато простіше!
