Як Енріко Фермі відкрив для людства атомну еру?
На стіні старіючого від часу будівлі в Чикаго цікаві туристи можуть прочитати напис на меморіальній дошці: «Тут 2 грудня 1942 людина вперше здійснив самопідтримується ланцюгову реакцію і цим поклав початок оволодіння звільненій атомною енергією». І цією людиною був нобелівський лауреат Енріко Фермі.
Енріко народився 29 вересня 1901 року в Римі в родині залізничного службовця. Дивовижні здібності у хлопчика проявилися ще в дитинстві, коли він вражав вчителів знаннями в математиці і фізиці. У 1918 році він поступив у Вищу нормальну школу в Пізі (назва дивне для ВНЗ), а потім став паралельно займатися і в Пізанського університету. Незабаром він уже міг на рівних дискутувати з університетськими професорами, а дипломи писав одночасно в двох ВНЗ, причому, вибирав для них найскладніші теми, пов'язані з дифракцією рентгенівських променів і теорією відносності. А в 1923 році Фермі вже розглядав можливість вивільнення ядерної енергії, міркування на цю тему він виклав у роботі «Маса в теорії відносності». І це на 23-му році життя!
Енріко завжди відрізняла жага наукового пізнання. Він спеціально їде до Німеччини, щоб продовжити вивчення теоретичної фізики у Макса Борна в Геттінгенському університеті, потім до Голландії, щоб поглиблювати знання в Лейденському університеті під керівництвом Пауля еренфеста.
У 24 роки Фермі запрошують у Флорентійський університет читати лекції з механіки та математичної фізики. Одночасно молодий вчений багато займається сам, проводячи серйозні наукові дослідження. У 1926 році він розробив новий різновид статистичної механіки, що дозволяла описувати поведінку електронів, що давало можливість краще зрозуміти електропровідність металів. Його авторитет в науковому середовищі стрімко зростав. Уже в 27 років він очолив кафедру теоретичної фізики в Римському університеті, а через два роки став членом Королівської академії Італії.
У тридцяті роки людство стояло на порозі нових видатних наукових відкриттів, багато з яких належало зробити Енріко Фермі, зайнявши поглибленим вивченням атомного ядра. Вже в 1933 році він висунув теорію бета-розпаду, яка дозволяла пояснити процеси, що відбуваються в атомному ядрі. А в 1935 році передбачив існування нової елементарної частинки пі-мезона (півонії).
У 1938 році Фермі була присуджена Нобелівська премія з фізики «за докази існування нових радіоактивних елементів, отриманих при опроміненні нейтронами, і пов'язане з цим відкриття ядерних реакцій, що викликаються повільними нейтронами». Саме завдяки йому атомні дослідження вступили в нову фазу. У цьому ж році він вирішив виїхати з Італії, де набирав силу фашизм, в США. У Колумбійському університеті вченому запропонували посаду професора фізики.
У 1939 році Фермі висловив ідею, за яку тут же вхопилися американські військові, він припустив можливість створення атомної зброї на основі ланцюгової реакції, що дає колосальне виділення енергії. Для продовження досліджень, здатних дати Америці зброю небувалою потужності, вченому виділили федеральне фінансування. Не варто забувати, що офіційно Фермі мав на цей час статус «іноземця - підданого ворожої держави». Але у створеному в 1942 році Манхеттенський проект йому доручили очолити дослідження ланцюгової реакції й одержання плутонію. Під його керівництвом в Чиказькому університеті приступили до створення першого у світі ядерного реактора. Будували його, до речі, під трибунами університетського стадіону.
Дивують терміни, вже 2 грудня 1942 року на реакторі була запущена перша в світі самопідтримується ланцюгова реакція. Про цю подію нобелівський лауреат фізик Джон Кокрофт згодом сказав: «Було ясно, що Фермі відкрив двері в атомне століття». І він її не просто відкрив, він ці двері широко відчинив, адже вже через 2,5 року (16 липня 1945) в США був проведений атомний вибух, а в серпні американські атомні бомби спопелили японські міста Хіросіма і Нагасакі.
Можливо, саме проведення мстив Фермі за ці вибухи, до яких і він був причетний. Його життєвий шлях перервався, коли йому було всього лише 53 роки. Помер вчений у Чикаго 30 листопада 1954. Енріко Фермі був видатним ученим і не вина його, а біда, що в нашому жорстокому світі наукові відкриття використовуються найчастіше не на благо людства. На згадку про нього 100-й елемент періодичної таблиці, відкритий через рік після смерті вченого, назвали ферму.
