» » Фільм «Край». Як Володимир Машков в тайзі військовим паровозом керував?

Фільм «Край». Як Володимир Машков в тайзі військовим паровозом керував?

Фото - Фільм «Край». Як Володимир Машков в тайзі військовим паровозом керував?

На Русі до убогих здавна ставилися з жалістю. Старалися їх не забіжать. А й правда, що з убогого візьмеш? Важливо розрізняти істинно убогого від надевшего маску оного. Нещодавно біля відомого собору в Москві я спостерігав сцену: каліка, типу без ноги, при вході на територію монастиря просив милостиню. Йому, убогого, ясна річ, подавали.

Яке ж було моє здивування, коли у нього затренькал телефон і «убогий» моторно підскочив на обидві ноги (друга, очевидно, моментально відросла) і відійшов за ріг. Я чимало бачив телефонів, але з упевненістю скажу, що дістав він з дірявих порток смартфон! Не менше. З таким широким екраном я знаю цілу лінійку недешевих апаратів. Ось тобі, батюшка, і Юріїв День! Ось тобі і убогий ...

У картині «Край» ми також будемо мати справу з фальшивою убогою. Вірніше, вимушено фальшивої і вимушено ж убогою. І таке буває, якщо події відбуваються на Русі-матінці. А ще химерності додає той факт, що російським убогим стає підданий іноземної держави ... Вельми симпатичний підданий, повинен я визнати по-чоловічому, якщо відмити з неї тайгову бруд. Тайга від автора далеко, а от актор Володимир Машков туди добрався в образі машиніста Гната. Саме Володимир зіграв своєрідну роль Мойдодира, спочатку відмивання убоге створіння, а потім знову законсервував. Оригінал, однако!

Так, слід визнати, що у фільмі «Край» Володимир Машков і зовсім на себе не схожий. Я недавно, пару тижнів тому, подивився з ним фільм «Домовой», де він грає кілера. Холодного, розважливого. У «Кандагарі» - теж його амплуа - веселун, раздолбай, бабій. У «Краї» ж його герой Гнат - трохи шибонути на голову, як особисто мені здалося. Незабаром автори картини дають пояснення: час дії картини - відразу після ВВВ. Фронтовики вчорашні орють на самих різних роботах.

Гнат - машиніст, і машиніст від Бога. Я не знаю, хто консультував Володимира Машкова з питань управління стародавніми паровозами, але в картині «Край» він хвацько орудує всякими важелями, блискавично жбурляє вугілля і дрова в топку, та ще здорово метикують в тисках пара і навіть у руйнуванні складу (в одному з найважливіших епізодів він примудряється віддерти намертво прикручений прилад тиску). На фронті Гнат був контужений, і тепер періодично у нього трапляються напади.

Припадки припадками, а мужицьке справа Гнат знає. Як жінку у напарника відвести, та мізки їй запудрити. Але не тільки жінку. Ще й паровоз у колеги також поцупити. Або розколошматити. Для діалогів герой Машкова обирає мову жестів: він спочатку б'є по фізіономії співрозмовника і тільки потім задає і відповідає на питання. Контужений, що з нього взяти!

Давно примічено, що у людини, якого натовп вважає трошки "не того", відкривається якийсь «третє око». Здатність бачити і виявляти приховані явища і предмети. Екстрасенси шукають викрадені машини по фото, як голку в копиці сіна. А Гнат знаходить зарослу рейкову дорогу глибоко в тайзі, а на ній - паровоз! Ще довоєнний. За роки поріс метал мохом.

Здавалося, мертва брила заліза, про яку всі забули в частіше таежной. А до паровоза в доважок пропонує тайга живої людини - дику за багато років самотності молоду німкеню Ельзу (актриса Аньорка Штрехель). Що Ельза - дика, що Гнат - дикий. Та в нього з рушниці палить, а мужик не знає, чи то придушити її, чи то любити.

А в яких видах все це автори знімали! Безкраї простори російської тайги. Як же вона виглядає розчулено з екрану. А ось опинитися там в реальності - справа інше. Тайга - адже вона жива. Ведмеді, рисі, вовки ... Гнат примудряється вдихнути життя і в мертвий паровоз. Дивно виглядає спілкування двох персонажів - Гната і Ельзи. Вона шпарить по-німецьки, він по-російськи, і прекрасно один одного розуміють. Дикі персонажі разом трудяться, щоб виїхати на паровозі на велику землю, і завдяки знанням Гната да російському «авось» їм це вдається!

Звідки взялася симпатична (якщо відмити) молода німкеня в тайзі - буде розказано в фільмі. І це правильно, тому як я бував в тайзі і скажу, що нечасто можна зустріти там не тільки іноземця, а й просто людини. А тут дівчина всю війну просиділа в лісовій глушині. Людей не бачила, дичавіє. Прямо скажемо, що подібний поворот сюжету авторами придуманий вельми вдало. У чому його привабливість? В несподіванки. Дивна історія кохання російського мужика, що не молодика, і двадцятирічної німкені, що, як снігова людина, яка багато років поспіль існувала поза цивілізацією.

Як водиться, у німкені є неоплачений рахунок: помститися за смерть свого батька, убитого ще до війни головним лиходієм фільму - директором табору «Фішманом» (актор Сергій Гармаш). Що у актора Гармаша здорово поставлено, так це глотка! У фільмі «Край» він майже весь час або кричить, або наказує. Або всі разом - одночасно. Ох! Думаю, з актора Сергія Гармаша відмінний командир б вийшов в армії. Без жартів.

Головним героям - лиходієві і дикому машиністу - доведеться зійтися в напруженій сцені сутички на паровозах. Погоня одного за іншим, як я вважаю, краща сцена у фільмі. Всі ми глядачі вже багато чого бачили: автопогоні, погоні на катерах, каруселі на літаках, переслідування на підводних човнах. А тут - на почорнілих паровозах. Мені, як глядачеві, дана новизна припала до душі. Також ми вбачаємо не гламурненького Машкова (типу упакований кілер або рафінований льотчик), а самий що ні на є замурзаний і неголений машиніст. Весь в олії та вугільної кіптяви. Такий собі прокопчений вугор - ось який Машков у фільмі! А його напарниця Ельза (Аньорка Штрехель) вийшла, як оселедець під білим цибулею. І темна, і яскрава одночасно.

Фільм «Край» - історія про людей. Тут немає феєричних бойових сцен з купою падаючих трупів. Життєва, але дуже незвичайна історія. Мені робота Машкова припала до душі в цьому фільмі. Навіть мова простого мужика тут йде Володимиру більше, ніж у тому ж «будинків».

Режисер Олексій Учитель потрібно було якось «розрулити» кінцівку. Не буду вчити Учителя, як це можна зробити, але рішення з якоїсь амнезією від удару приладом по голові Фишмана - неправдоподібно і не «лізе ні в які ворота». Чи то гумор, чи то фантазія, чи то просто стьоб.

І ще мене вразив бюджет: 11 млн. «Убитих єнотів!». Дорогі квитки покататися в тайзі на ретро-паровозі і ведмедика тайгового познімати! Де вони там - 11 млн? Пропали в тайзі ...

Але незважаючи на всі мінуси і недолугості фільм виглядає на оцінку 7 з 10.