Що таке мейл-арт?
Як же я любила пісню, що виконував у свій час знаменитий ансамбль «Веселі хлопці»: «Напиши мені листа, Хоч два рядки всього ...»
Ох, неспроста у мене була слабкість до цієї пісні - любила я отримувати листи. Зараз їх пишуть зовсім рідко. Спілкування замінив Інтернет да електронна пошта. Раз-два - і лист вже в одержувача. Забуті конверти, марки, походи на пошту, очікування листоноші.
Але, незважаючи на весь прогрес, на всі нововведення, майже на повсюдний інтернет, знаходяться люди, які досі воліють електронному листуванні звичайне лист в конверті. І досі летять листи у всі кінці світу. Деякі з них дуже навіть цікаві.
Все це ліричний відступ я зробила лише для того, щоб почати розповідь про такий популярний русі, як мейл-арт, або, по-нашому, по-російськи - мистецтво поштових відправлень.
А зародилося це рух у далекі вже п'ятдесяті роки минулого сторіччя. Жив на світі американський художник Рей Джонсон (1927-1995). Малював картини, створював незвичайні колажі. І придумав він для себе захоплюючу розвагу - пересилав свої творіння поштою друзям, знайомим, родичам і зовсім незнайомим людям. Розліталися його картини, начерки, ескізи, колажі по всьому світу. Але розсилав він їх не просто так, а з проханням надіслати і йому у відповідь свої роботи. «Я - тобі, ти - мені», - як же без цього? Так виникла Нью-Йоркська школа кореспонденції.
Художникам ідея Джонсона сподобалася, в рух включилися й інші творці. З тих пір і повелося. Переносяться з однієї країни в іншу в поштових конвертах маленькі твори мистецтва. Іноді навіть звичайний конверт перетворюється на твір мистецтва.
Слідом за професійними художниками примкнули до руху мейл-арту і аматори - і свої праці показати, і на інших подивитися.
Зараз у цьому русі беруть участь тисячі шанувальників «конвертового» мистецтва. Існує навіть Міжнародний союз Mail-художників (IUOMA), створений в 1988 р А чому б і не взяти участь? Адже мейл-арт дуже демократичний, у ньому немає ніяких обмежень. Хочеш малювати - малюй, не вмієш - створюй колажі, не влаштовує - шей ляльок або випилювати лобзиком. Головне, щоб в конверт помістилася твоя робота.
І ніхто тобі не скаже, що ти безталання. У мейл-арті талановитий кожен. Нехай по-своєму, але талановитий. Кожна робота цінна й унікальна, адже в неї вкладена частинка душі творця.
Але не варто думати, що в мейл-арті панує повна вседозволеність. Тут існують і свої правила, які кожен учасник руху зобов'язаний дотримуватися. Їх небагато і запам'ятати зовсім нескладно.
По-перше, робота обов'язково повинна бути відправлена по поштою, про що свідчить поштовий штемпель.
По-друге, ніякої плати за свою роботу вимагати не можна.
По-третє, отримавши від когось мейл-арт, ти зобов'язаний відправити йому у відповідь свою роботу.
Коли я вперше дізналася про цей рух, то відразу зрозуміла - так, я хочу брати участь. Адже це так чудово - ділитися з іншими людьми частинкою своєї радості. Творчість ж і є радість!
