ЗОВ
ЗОВ
Терпіти князів
Не будемо боле,
Поклик Предків
Закипів в крові,
Слов'янська
Свята Воля
Прийде -
Клич хоч, не клич!
І в мить, коли підчас надії
Останній промінь, на жаль, погас,
Народжується, росте у безмежний
У спокійний досвітній час,
Росте порив - провісник Бурі!
Росте і шириться далеко ...
Приходить думка: а я зможу? ..
Прогнати собак, що кров пили?
Тих лицемірних злісних шавок,
Що, лопаючись, хлебтали кров,
Зневаживши в бруді смердючих лавок
Надію, Віру та Любов ?!
Ворони ховаються від Бурі
І пацюки кидаються в тіні.
Від Волги, Бугу - до Амура
Усі раптом прокинулися бунтарі! ..
Всі сколихнулися ниви, ріллі,
Хвилею златій пішов порив.
Забутий тужливий день вчорашній,
Пора розкривати гнилої нарив!
І свіжий вітер, співаючи,
Змете всіх жирних сірих щурів,
Летить від краю і до краю,
Ввібравши морських солоних бризок ...
Морських - де майорить Буревісник,
Провісник Волі, друг і маг,
Нагадуючи нам, чарівник,
Святий свій піднімаючи стяг! ..
Терпіти князів
Не будемо боле,
Поклик Предків
Закипів в крові,
Слов'янська
Свята Воля
Гряде! ..
Клич хоч, не клич!
***
7 серпня 2011
***