Комедія «Сержант Білко». Хто винен у тому, що танки не літають?
Знаєте, я не дуже люблю солдатські комедії. І зовсім не тому, що хтось в армії служив, той у цирку не сміється. Швидше, навпаки. Армійський гумор, як і англійська - дуже складний. У сенсі, що на любителя. Десь на межі між ірраціональним і абсурдним, якщо така грань існує.
І все ж вдалі приклади є, куди без них. Приміром, ексцентрична комедія «Гарячі голови», шикарно спародіювали голлівудський сопливий шлягер «Кращий стрілець» з Томом Крузом. Або американська ж стрічка «Прибрати перископ», проїхати по штампах і кліше картин про підводників і морський флот. Навіть у нашій батьківщині можна без зусиль пригадати культову «ДМБ», буквально розійшлася на цитати. Але в даному випадку ми поговоримо не про цих, безперечно, забавних опусах, а про геніальну роботі американця Джонатана Лінна «Сержант Білко», в якій одну з найкращих своїх ролей зіграв знаменитий комік Стів Мартін.
... У Ерні Білко (Стів Мартін) є лише одна проблема: він зовсім не пристосований до служби в армії. Він поняття не має про субординацію, насилу переносить солдафонів і погано уживається в рамках військового розпорядку. Дилема в тому, що Ернест Дж. Білко - сержант, завідувач транспортним взводом на військовій базі Бакстер. Між іншим, однією з провідних баз Америки, де розробляється новітній тип озброєння - танки на повітряній подушці. І Білко, за дивним збігом обставин, до цього процесу має саме безпосереднє відношення. Точніше, повинен мати.
У сержанта своє поняття про службу. Його департамент - саме засекречений підрозділ в частині, але танки тут ні при чому. Справа в тому, що Білко - відомий пройдисвіт і аферист - вже давно перетворив свій гараж в міні-Лас-Вегас. У його веденні знаходяться азартні ігри, казино, собачі перегони, лотереї і бог знає які ще заборонені в армії розваги. Всі ці прибуткові махінації Білко з успіхом провертає прямо перед носом свого безпосереднього начальника, полковника Холла (Ден Ейкройд).
Біда Білко в тому, що він не знає міри. Він водить за носа не тільки полковника, а й свою кохану Риту, на якій давно обіцяв одружитися, але постійно спізнюється до вівтаря. А ще на базу раптово з перевіркою прибуває заклятий ворог сержанта - безкомпромісний майор Торн, якого свого часу Білко міцно підставив. Торн прекрасно знає, що Білко, як та свиня, скрізь знайде бруду, і тому всіляко намагається викрити його в підробці, щоб здійснити свою помсту. Але й Білко не пальцями роблений суб'єкт. За час служби він настільки набив руку в обмані і аферах, що ніякої Торн не зможе перешкодити йому нехлюйствувати і отримувати задоволення в місцях, для цього не призначених ...
Кожен відомий виконавець, рано чи пізно, якщо пощастить, доживає до бенефісу. Так от, «Сержант Білко» - це, без перебільшення, бенефіс коміка Стіва Мартіна. Безперечно, у Мартіна і до цього було багато зіркових ролей. Це і «Роксана», і «Літаком, поїздом, машиною», і шедевральні «Відчайдушні шахраї», і блискуча комедія «Мої блакитні небеса». Але скрізь, за рідкісним винятком, Стіва ставили в пару з не менш успішними і маститими виконавцями - Джоном Кенді, Ріком Мораніс або Майклом Кейном. А так, щоб півтори години демонструвати майстер-клас - це або «Роксана», або «Сержант Білко».
На батьківщині актора гумору не зрозуміли. До слова, в Америці всі скільки-небудь стоять військові комедії терплять фіаско в прокаті. Винятком є вищезгадані «Гарячі голови», а й то, по-перше, через авторитету Джима Абрахамса (зі знаменитої трійці Цукер-Цукер-Абрахамс), а по-друге, завдяки досить специфічним жартів. Армія в США - своєрідна священна корова, глумитися над якою дозволяється далеко не всім і не всяк. Як же, поки Голлівуд відчайдушно виконує соцзамовлення і наводнює ринок пафосними патріотичними агітками, Джонатан Лінн наважився зазіхнути на святе і перетворити армію США в «королівство кривих дзеркал». Втім, Лінн зробив все дуже акуратно і навіть наприкінці зробив приписочку: «Творці фільму з радістю повідомляють, що американська армія жодним чином не допомагала їм у зйомках цього фільму». Ну, ні знущання?
Судіть самі, адже у фільмі немає рішуче жодного персонажа, який, так чи інакше, не ганьбив би честь мундира. З сержантом Білко, припустимо, все ясно. Типовий армійський «Остап Бендер», «пропащий шахрай», пізнав всі способи порівняно чесного відбирання грошей у населення. Однією рукою Білко вміло шарить в бюджеті ввіреного йому підрозділу, а інший - взуває своїх же товаришів по службі. На добровільних, зауважте, засадах.
А недотепа-полковник, який не бачить далі свого носа і більше стурбований станом клумби, ніж тим, що відбувається в його частини? А маніакально-депресивний кар'єрист Торн, збурений жагою помсти, згідний на підроблення тільки заради особистої вендети? Я вже не кажу про взвод Білко, що складається переважно з імбіцилів, що порочать звання рядового США. Загалом, куди не плюнь - шарж і карикатура. І ви питаєте, чому американці не полюбили «Сержанта Білко», як любимо його ми?
Простіше треба бути, простіше. Автори, зрозуміло, не хотіли так вже сильно зачепити патріотичні почуття нації. Вони просто розповіли правду доступними їм засобами. Комедія вийшла незлобивої і неймовірно смішний, адже хіба можна всерйоз сприймати пройдисвіта Білко? Такий шахраюватий тип знайдеться в будь-якій частині будь-якої армії будь-якої держави. Тому що там, де є казенне майно і купа грошей для розпилу, завжди є свій «Білко».
Пару слів про акторів. Стіва Мартіна опускаємо, бо тут не додати, ні відняти. Це просто щось з чимось, Джим Керрі тихо курить збоку. Втім, у ті часи, а стрічка, нагадаю, вийшла на екрани в 1996 році, Керрі вже був мегазіркою після «Маски» і «Ейс Вентури», так що цілком міг зіграти Білко. І Мартіна вибрали, можливо, не тільки завдяки таланту, а й з фінансових міркувань, бо Стів на той момент коштував куди дешевше, ніж Джим. Так рази в два.
У «Сержант Білко» Мартін знову зустрівся на знімальному майданчику з колегою по цеху Деном Ейкройдом. Можна подумати, що ці два коміка частенько грали в парі, але ви здивуєтеся. Це був перший і останній раз. Досі Мартін і Ейкройд були пов'язані лише участю в телешоу, в тому числі в знаменитому «Суботній вечір у прямому ефірі». Зі своєю партнеркою по фільму, актрисою Гленн Хедлі, комік вже зустрічався двічі: один раз в телепостановці «Вірус», а раніше - в знаменитому хіті «Відчайдушні шахраї», за сюжетом якого Мартін теж за нею упадав, щоправда, зовсім з іншими цілями.
А ось у чудового актора і комедіанта Філа Хартмен (майор Торн), також постійного учасника всяких популярних телешоу, доля не склалася. Два роки після прем'єри «Сержанта Білко» актор трагічно загинув від рук власної дружини. Йому було всього-то 49 років.
У картині ще багато колоритних персонажів, особливо серед солдатів Білко. Один рядовий Папареллі (Макс Каселла) чого вартий, не кажучи вже про товстунів доберманів (те, що не миється по «лякаючим причин»). Останнього зіграв актор Ерік Едвардс. До речі, сильно схудлий з тих часів. Уважні глядачі не могли не помітити в епізодичній ролі чорношкірого коміка Кріса Рока, чиїм голосом, між іншим, розмовляє Марті з «Мадагаскару».
Що стосується режисера Джонатана Лінна, то «Сержант Білко» - не єдина удача в його кар'єрі. До цього були симпатичні «Черниці в бігах» і зносять дах «Мій кузен Вінні» - мабуть, найяскравіша комедійна роль Джо Пеші. Ну, а після - «Дев'ять ярдів» з Брюсом Віллісом і Меттью Перрі, теж на рідкість вдала, на цей раз кримінальна, комедія.
