Президент України: якого лідера нам не вистачає?
Минуло вже чотири роки відтоді, як Україна втратила свою незалежність. Не в юридичному, а в психологічному сенсі. Вона стала схожа на дитину, яка сама не знає, куди йому піти і що робити. Чому так відбувається? Тому що народ не знає, який правитель йому потрібен. У всіх на очах «рожеві окуляри». Чому народ щораз думає, що новий Президент принесе нам процвітання? Якою має бути життя України, щоб її жителі скаржилися менше?
До попередніх президентських виборів життя в Україні була набагато стабільніше і спокійніше. Але народу не терпиться стати ще більш незалежним, хоча історично склалося так, що наша держава в усі часи підпорядковувалося волі інших.
На виборах народ завжди купується на обіцянки кандидата, який гарантує разючі зміни в житті держави. Він не розуміє, що різкі зміни неможливо здійснити, адже країна довгі роки «вела один і той же спосіб життя». Хіба може новоспечений Президент поміняти державну політику за чотири або максимум вісім років свого правління? Ні!
Люди це не розуміють. У результаті виходить, що Україна терпить внутрішні розбіжності. Одна її частина каже, що вести політику треба так-то і так-то, інша говорить, що все це неправильно. І народ ще потім дивується, що люди згрупувалися один проти одного. А що він хоче? Це природна реакція опору змінам.
Якщо хтось обіцяє, що країна раптом ні з того ні з сього почне процвітати, що відбудуться значні зміни в законодавстві і в політиці, такий кандидат тільки принесе розруху. Адже він буквально ламає держава, не давши йому можливість поступового переходу від одного способу життя до іншого. Коли держава ламається, це відбивається на всіх верствах населення. Зараз всім живеться погано, тому що політика дала тріщину.
Найцікавіше те, що наш народ, обравши нового Президента, вже через рік почав шкодувати про свій вчинок. Люди самі допустили помилку, після якої політичну ситуацію важко буде повернути в колишнє русло. Українці так і не можуть розібратися, якого лідера їм не вистачає.
Справжній Президент, гідний права управляти державою, не повинен бути «ганчіркою», залежати від чужих припущень, думок і т.п. Він повинен знати чітко, куди і навіщо йде країна. У грамотного політика повинна бути добре розвинена логіка. Бажано, щоб він був трохи владним і впевненим у своїх словах і вчинках. Якщо зробив якийсь крок, то обдумано і без повернення назад, виправлення помилок і т.п.
Виборчі кампанії створюються для того, щоб «зазомбувати» народ. Таким чином, люди перетворюються на стадо овець. А якщо народ стає таким, то і відповідного Президента обирає. Тому не варто слухати всі ці кампанії про те, що життя в Україні стане краще. Найбільш відповідний варіант - людина, яка не буде хвалитися, що щось змінить.
Головна цінність у державі - стабільність, коли знаєш, що завтра буде приблизно так само, як сьогодні, без сюрпризів. У політиці сюрпризів повинно бути якомога менше. Країна змінюється поступово або взагалі не змінюється, а тільки ламається. Тому орієнтуйтеся на лідерів, які не обіцяють золоті гори. Хто менше за всіх кричить, той більше робить.
