Чому «нова» молодь забуває бабусь і дідусів?
Колись я практично по півроку проводив у бабусі, а тепер всього пару днів і тільки у свята. Раніше я не хотів їхати в місто, покидати сільських друзів. Я готовий був цілими днями блукати по полях і лісах, які знаходилися недалеко від будинку. Але час минав. І, начебто, зараз теж хочеться прогулятися по лісу, залізти на бабусину пічку, поговорити з дідусем про те, чого ніколи не дізнаєшся від міських людей, але на це немає часу або ...
З кожним роком часом стає все більш швидкоплинним. Коли раніше ви могли в один день встигнути з'їздити на ринок, пройтися з подружкою по магазинах, а ввечері піти в гості, то тепер потрібно вибирати щось одне. Так і з поїздкою до бабусі. Раніше, коли був маленьким, ти під будь-яким приводом погоджувався їхати і дивитися на дідового коня і ходити кожен день з самого ранку на рибалку. Як тільки ти підростає, час починає віднімати школа. Навчання стає на перше місце. Вихідні ти присвячуєш урокам, щоб встигнути приготуватися до занять. Про бабусю і дідуся тут вже й думати часу немає. Але ж це не так.
Коли дзвониш і чуєш в трубці питання «Як ти там онучок?», Ти розумієш, що бабуся тебе чекає. Для мене вона стала другою мамою. Саме в селі я зробив свої перші кроки. У селі я провів одну третю частину свого дитинства. Бабуся звикла до мене. Вона звикла мене бачити і знати, що в мене твориться в житті.
А що тепер? Молодь забула, що є слово «село». Тепер або котедж, або дача мого тата. А заїкатися при однолітків, що їдеш до бабусі з дідусем, і зовсім стало соромно. Однокласники тут же починають дивитися, ніби на завтра тобі замовлена екскурсія по Марсу.
Чому саме «нова молодь»? Я не дарма взяв ці слова в лапки. За останні роки, навіть говорячи на своєму прикладі, зазначу, що молодь сильно змінилася. Найцікавіше, що неважливо, звідки ти, але все одно крутити пальці віялом і випендрюватися перед друзями можуть всі без винятку. А з'їздити до рідної людини, допомогти по господарству? Адже бабуся і дідусь - це не далекі для онуків люди, а ми про них забуваємо.
А забуваємо через нових тенденцій у молодіжному суспільстві. Якщо батьки їдуть до бабусі - вони автоматично звільняють квартиру. Виходить, можна запросити гостей і влаштувати вечірку. А якщо відправитися разом з батьками в село, то прирікає себе на наступні глузування. А кому хочеться, щоб над ним сміялися? Кожен бажає, щоб він був Ліді компанії. Тому залишається вдома і проводить вечірки, а потім забирається якомога швидше, щоб батьки не помітили по поверненню.
Але ж якщо подивитися з іншого боку. З'їздивши до бабусі, ти не тільки відпочинеш. Чи не будеш влаштовувати вечірку, яка не обходиться без алкоголю. Ти зможеш виспатися. Погуляти по красивих луках. Подивитися на захід або світанок. І найголовніше - це поговорити, розповісти про життя, та й просто навідати рідного, близького людини. Кожна така поїздка в душі у бабусі залишається навічно.
Уявляєте, що вона щоранку встає, йде до печі, потім возитися з господарством. В обід бабуся готує їжу, а потім до вечора знову возиться з господарством. І де тут час відпочивати? Кожен день такий же як попередній. Змінюються тільки листочки на перекидному календарі, щоб не заплутатися в днях тижня і числах місяця.
А коли приїжджає сім'я. Донька чи син, онуки, правнуки - тоді день змінюється. Він стає більш барвистим. Це наче свято, яке приходить з нізвідки. Він може не тільки розбавити буденну повсякденність, але і порадувати в будь-який вихідний день. Не важливо коли ви відвідуєте своїх бабусю і дідуся. Головне, щоб це було постійно.
Влаштовуйте їм життєвий свято якомога частіше, адже в душі вони цього дуже хочуть.
