Девід Робертс: за що ми вдячні художнику?
Це зараз, завдяки цифрових фотоапаратів та Інтернету, можна за кілька хвилин відшукати в Мережі фотографії будь-якого місця на земній кулі. А на початку дев'ятнадцятого століття все було набагато складніше. Щоб показати європейцям пам'ятки далеких земель, в експедиції обов'язково брали художників. Причому художників, які могли помітити і правильно зафіксувати в малюнку все дрібниці і подробиці. Ми б зараз сказали, закарбувати з фотографічною точністю. Але фотографія в ті часи ще не була винайдена.
Одним з художників, що прославилися завдяки своїм малюнкам, привезеним з поїздок в далекі й екзотичні країни, був шотландський художник Девід Робертс (David Roberts) (1796-1864).
Він народився в сім'ї ремісника в передмісті Единбурга. Закінчив навчання в початковій школі і став підмайстром маляра. У 19 років Девід сам став майстром, і справа у нього пішло. Він став театральним художником - декоратором і сценографом. До Робертсу прийшла популярність, він працював у великих театрах в Глазго, Единбургу і, нарешті, в Лондоні.
Очей і манера малювання у Робертса були «фотографічні». Він прославився своїми картинами, що зображують архітектурні пам'ятники. Популярність художник придбав в 1824 році після своєї подорожі по Франції, Бельгії, Голландії та Німеччини. У цих країнах він зробив безліч малюнків. Журнали з полюванням купували ці малюнки, робили на їх основі гравюри і прикрашали свої сторінки видами далеких країн. Завдяки своєму таланту Девід Робертс став забезпеченою людиною. І задумав продовжити свої художні експедиції.
У 1832-1833 рр. він провів одинадцять місяців в Іспанії і в Марокко. Але найбільший успіх принесла художнику поїздка в Єгипет і в Палестину в 1838-1839 рр. Подорож це почалося 11 вересня 1838 в Марселі. 24 вересня Д. Робертс прибув до Олександрії. На кораблі він піднявся по річці Ніл далеко на південь, до храму Абу-Сімбел. В Олександрії, Каїрі та в Луксорі Робертс зробив безліч малюнків.
Але ще більш, ніж чудеса Єгипту, цікавили європейського читача і глядача види Святої Землі. C 7 лютого за 13 травня 1839 художник здійснив подорож через Синай і Петру в Єрусалим і інші святі місця. Робертс був першим європейським художником, який побачив древню столицю кочівників-набатеїв, Петру. Який побачив і показав її дивовижну красу численним читачам і глядачам.
21 липня 1839 художник повернувся до Англії. З собою він привіз 272 малюнка, картину, що зображає панораму Каїра, три зошити ескізів і щоденник подорожі, переписаний його дочкою Христиною.
Публікація в 1842-1849 роках альбому гравюр з єгипетських і палестинських картин принесла Робертсу європейську популярність. Він став найзнаменитішим художником вікторіанської епохи. У 1841 році Девід Робертс був обраний членом Королівської Академії.
У 1843 році Д. Робертс ще раз побував у Франції, Бельгії та Голландії, в 1851 - в північній Італії, через два роки - в Римі та Неаполі, а пізніше - знову в Бельгії і в Парижі.
Палестинські картини Д. Робертса досі хвилюють глядача. Особливо тих, хто вже побував в Ізраїлі. Невже всього сто сімдесят років тому на місці квітучих полів і багатолюдних міст були пустелі або болота? Невже ліси, що покривають гори Юдеї та Галілеї рукотворні і посаджені зовсім недавно? Невже життя в Єрусалимі була хоч і екзотична на вигляд, але майже нестерпна? Віриться насилу.
Але Девіду Робертсу, художнику з «фотографічним» зором, вірити доводиться. Було так, як бачив він. Стало так, як бачимо ми. Значить, і справді, «воля і праця людини дивні дива творять»!
