Навіщо потрібен блог?
Спочатку хотів назвати статтю «Що таке блог?», Але потім подумав, що про те, «що таке?» Знають сьогодні вже майже все. Популярність мережевих щоденників постійно зростає. Причому зростає, мало не в геометричній прогресії. За дев'ять останніх місяців популярність мережевих щоденників в рунеті зросла майже вдвічі. Холдинг ROMIR Monitoring, наприклад, наводить дані про те, що з терміном «блоги» знайомі сьогодні 61% користувачів мережі Інтернет. Тоді як ще у вересні минулого року розшифрувати абревіатуру ЖЖ могли лише 38% користувачів.
Для порядку і для решти 39% все ж поясню, що термін «блог» походить від англійського слова blog, скорочення від web log - мережевий журнал. По-іншому може називатися: онлайн-щоденник, мережевий щоденник, інтернет-щоденник.
Прийнято вважати, що ідея публічних авторських щоденників належить англійцю Тіму Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee), який винайшов всесвітню павутину. У 1993 році він розмістив на своєму першому сайті info.cern.ch список нових сайтів і посилань на оновлення браузерів. У 1998 році був складений перший список блогів, а через рік відкрився перший портал portal.eatonweb.com, який об'єднав авторів мережевих щоденників (блогерів). У цьому ж році розробники з фірми Pitas (www.pitas.com) безкоштовно запропонували всім бажаючим власну службу ведення "блогів". Тоді ж з'явилася блог-служба, чий російський аналог став найпопулярнішим серед мережевих графоманів і експериментаторів, що населяють рунет, - LiveJournal, у вільному перекладі на російську - Живий Журнал (ЖЖ).
Нарешті, один з активних мережевих персонажів Петер Мерхольц переробив термін «web log» у «we blog», в результаті чого народилося сучасне поняття «блог», яке в 2003 році було занесено в Оксфордський словник і до цього дня визначається як мережевий щоденник одного або декількох авторів, що складається із записів у зворотному хронологічному порядку.
З питанням «що таке?» Розібралися. Приступаємо до питання «для чого потрібен?». Здавалося б, відповідь очевидна. Для того ж, для чого потрібен і звичайний паперовий щоденник. Адже по суті блог - це електронний аналог звичайного паперового щоденника. Так-то воно, звичайно, так, але є ряд особливостей і відмінностей. Електронний мережевий щоденник мало того, що багато в чому відрізняється від свого паперового побратима, так це ще й настільки широке поняття, що відповісти на це питання (для чого потрібен?) Навряд чи вийде також однозначно як на перший (що це таке?).
Зрозуміло, як і будь щоденник, в мережевий щоденник його господар може записувати історію свого життя, його цікавлять події, свої думки, та іншу цікаву та корисну для власника щоденника інформацію. Основна відмінність мережевого щоденника від паперового - доступність щоденника іншим користувачам мережі. Вести закритий для всіх мережевий щоденник не має особливого сенсу, тому такий щоденник можна вести в будь-якому текстовому редакторі і в офлайні. Причому в такому випадку не потрібно ні займати телефонну лінію, при модемному з'єднанні, ні платити за трафік при з'єднанні через Інтернет-лінію.
У той же час блоги сьогодні ведуть люди, яким би ніколи і в голову не прийшло вести щоденник на папері. Справа в тому, що мережевий щоденник - це не стільки засіб фіксації на носій інформації, скільки засіб спілкування, обміну цією інформацією між користувачами мережі. Саме прагнення людей до спілкування і зробило мережеві щоденники таким популярним явищем.
Як правило, автор мережевого щоденника має можливість коментувати чужі щоденники і отримувати коментарі до своїх записів, бути читачем або активним учасником будь-яких співтовариств (співтовариство - це форма спільного ведення щоденників). Бути блогером сьогодні не тільки модно, але часто і вигідно (є способи, за допомогою яких на своєму щоденнику можна заробляти чималі гроші, але це тема іншої статті). Важливо не тільки мати особистий авторський мережевий щоденник, який відкритий для загального огляду або для друзів, але й бути активним відвідувачем інших журналів.
Крім цього розробники інтернет-щоденників додають до своїх сервісів все більше і більше нових і корисних функцій: фотоальбоми, сховища посилань, сховища файлів-порівняно недавно на сервісі liveinternet.ru в щоденник була вбудована анкета і резюме, які користувач може заповнювати або не заповнювати по своєму усмотренію- і вже зовсім недавно додана служба пошуку однокласників / однокурсників і служба пошуків колег і фахівців. До того ж, якщо для того, щоб зробити свою домашню сторінку, потрібні були хоча б базові знання HTML, то ведення блога не вимагає ніяких спеціальних знань. Все це буде стимулювати зростання популярності мережевих щоденників і надалі.
Найпопулярнішим в рунеті поки все ще залишається знаменитий Livejournal.com (т.зв. ЖЖ), на п'яти якому наступає liveinternet.ru (т.зв. ліру). Причому, в деяких технічних аспектах ліру, по-моєму, вже перегнав свого основного суперника. Ще з популярних сервісів, що надають послугу ведення блога, я б виділив: dirty.ru (саме звідти почав свій тріумфальний хід по рунету знаменитий «Медвед» зі своїм «ПрЕвеДствіем») і blog.com. Взагалі, сервісів інтернет-щоденників сьогодні дуже багато і кожен може вибрати собі до душі.
Трохи більше року тому я зробив у першому своєму мережевому щоденнику на сервісі liveinternet.ru перший запис, яка закінчувалася словами: «... для того, щоб залишити коментар, виявилося, потрібно зареєструватися .... Так у мене з'явився свій щоденник. Я поки не розібрався, що це за хрень і для чого все це потрібно, але подивлюся ... »
Сьогодні, якщо вважати мій новий щоденник на сайті ШколаЖизни.ру, у мене чотири блогу на чотирьох різних сервісах, але всіх тонкощів цього захоплюючого заняття («блогерства») я все ще не збагнув. До речі, про сайті ШколаЖізні.ru я теж дізнався завдяки своєму мережевому щоденнику.
Якщо у Вас ще немає свого блога, настійно раджу Вам його завести. І ось побачите, через пару тижнів ведення щоденника питання типу: «Навіщо це потрібно, вести свій мережевий щоденник?» Зникнуть самі собою.