Що таке Web 2.0?
Часто згадується словосполучення Web 2.0 є причиною різночитань і різних спекуляцій. Давайте спробуємо з'ясувати, що ж представляє із себе Web 2.0: етап розвитку всесвітньої павутини, нова технологія або просто модне словосполучення?
Першим, хто вжив словосполучення Web 2.0, стало видавництво O'Reilly Media, що спеціалізується на інформаційних технологіях. Сталося це в 2004 році. Трохи пізніше голова видавництва Тімоті О'рейллі сформулював частина принципів Web 2.0. За минулий час сфера Web 2.0 розширилася, витісняючи традиційні Web-сервіси, що отримали назву Web 1.0.
Web 2.0 не є технологією або якимось особливим стилем Web-дизайну. Для визначення суті підходить визначення Web 2.0 як комплексного підходу до організації, реалізації та підтримки Web-ресурсів. Пропоную розглянути найбільш відомі «прояви» Web 2.0, з якими, так чи інакше, зустрічався кожен користувач Інтернету.
Вікіпедія. Сьогодні це ціла плеяда інтернет-сервісів, які позиціонують як довідники та енциклопедії. Назва народилося завдяки сайту wikipedia.org, про який я вже писав на сторінках «Школи Життя». Вікіпедія являє собою базу довідкової інформації з наданням практично кожному користувачеві можливості редагувати дані.
Блоги (Інтерактивні мережеві щоденники) представляють собою один з найяскравіших прикладів використання принципів Web 2.0. Значна частина Web-контенту створюється користувачами, а не власниками ресурсу. Для цього активно використовують технології RSS та FOAF, характерні для Web 2.0. Так само використовуються теги (мітки, tags) для тематичного структурування контенту.
Технологія FOAF (Friend Of A Friend) дає користувачеві можливість підписатися на новини та матеріали тих користувачів, які перебувають у так званому «списку друзів». Цим самим заохочується спілкування користувачів Мережі. Технологія FOAF є однією з найважливіших складових соціальних інтернет-мереж.
RSS (Really Simple Syndication або, дослівно, «дійсно просте об'єднання (інформації)») - це проста і ефективна технологія експорту гіпертексту, використовувана для створення новинних стрічок. RSS, як і інші технології Web 2.0, заснований на мові XML (eXtended Markup Language - англ., Розширена мова розмітки).
Сервіси обміну. Ці ресурси наповнюються за рахунок користувачів, надаючи їм місце для різних файлів - музики, фільмів, документації тощо Тут також використовуються RSS і теги.
Сайти спільного документопользованія. Такі сервіси дають користувачам можливість одночасного і спільного використання документів - можна створювати, змінювати, видаляти інформацію, доступну для загального користування. При цьому зникає необхідність в установці програмного забезпечення на локальних комп'ютерах. У даній області визнаним лідером є сервіс Writely.
У цій області широко застосовується технологія AJAX. AJAX (Asynchronous javascript And XML - англ., Асинхронні javascript і XML) - технологія комбінованого використання мов javascript і XML для створення динамічного вмісту web-ресурсів.
Однією з важливих особливостей технології AJAX є те, що навантаження з обробки динамічних даних лягає на браузер користувача. При цьому обмін даними «сервер - користувач» зводиться до мінімуму, знижуючи витрати на трафік. Подібний підхід значно спрощує використання динамічних ресурсів, так як користувачеві не потрібно перезавантажувати сторінки, щоб побачити зміни.
Варто згадати і про веб-додатках, як про частину концепції Web 2.0. Все більше додатків отримують свої Web-аналоги, позбавляючи користувачів від необхідності встановлювати ПО на локальному комп'ютері. Як правило, користування web-сервісом обходиться дешевше покупки аналогічних "не-web» програм.
Деякі експерти називають Web 2.0 мильним міхуром, пустушкою. Критики вважають, що немає нічого принципово нового у використанні технологій, які існували й раніше. З чисто технічної точки зору ці критики мають рацію. Є думка, що Web 2.0 - чергова спекуляція, якої уготована доля знаменитого "дотком буму", За яким пішов крах безлічі IT-компаній в 2001 році.
Ще одним приводом для критики Web 2.0 стали побоювання за збереження приватної інформації про користувача. Існують підозри, що інвестори Web 2.0 сервісів зацікавлені лише в контролі над великим обсягом інформації особистого характеру. Наприклад, інформації про переваги користувача, використовуючи які, можна домогтися стовідсотково точного фокусування інтернет-реклами.
Однак Web 2.0 має і безперечні плюси. У звичайних сервісах (в сервісах Web 1.0, як тепер прийнято говорити) користувач, по своїй суті, є пасивним споживачем послуг. Підхід, побудований на базі концепції Web 2.0, передбачає більш активну діяльність користувачів, орієнтовану на участь у створенні контенту ресурсу. У процесі розвитку сервісу враховується досвід і думку користувачів даного сервісу. Це робить Web 2.0 ресурси значно більш інтерактивними, даючи користувачам свободу самовираження.