Що таке альтернативна енергетика? Міні-ГЕС
Величезні многогігаваттние АЕС, ТЕС, ГЕС ... Гігантські корпусу, греблі заввишки сто метрів і вище, десятки і сотні багатометрових градирень, вдень і вночі випаровують у повітря сотні й тисячі тонн води ... А скільки диму, скільки тисяч тонн золи! Гори і гори відходів!
А потім - мільйони кілометрів ЛЕП, мільйони кілометрів кабелю, тисячі і тисячі тонн алюмінію і міді, щоб доставити в наші розетки 220 вольт. А яка прірва енергії при цьому втрачається! Мільйони і мільйони кіловат-годин електроенергії йдуть на повітря і пропадають для споживача.
Пам'ятаю передачу про якусь глухе село в горах Кавказу. Їх електрифікували в 80-і роки, в самому кінці радянської влади. А як скінчилася радянська влада, так у них і електрику закінчилося. Просто вітер десь у горах порвав дроти. Хто піде лагодити? Електрик. А воно йому треба - лізти чортзна-куди в гори, самому, а не по дорозі на машині? За ті грошики, що йому платять (якщо платять взагалі)?
А народ вже звик до мінімального комфорту - телевізору, світлу, можливо, навіть до холодильників ... І тут один майстровий чоловік цього селища зібрав кілька генераторів з прийшла в непридатність техніки, не те купив, не те сам зробив кілька крильчаток потрібної форми і зібрав мікро-ГЕС на гірській річечці, що протікає через село. Перепад високий, як показували по ТБ, там кілька десятків метрів, село розташоване біля схилу гори. І в результаті у нього вийшло від 5 до 20 КВт потужності. Цілком достатньо для світла і телевізорів в невеликому селі.
...Так, у тому теленарису піднімався інше питання - енергетики вимагали грошей за те, що накрутили електролічильники в сільських будинках. Адже винахідник і рятівник села підвів струм в сільську розподільну мережу. І що з того, що дроти в горах так і не полагоджені! Адже лічильники в будинках крутяться, а опечатували їх працівники місцевих електромереж.
А адже до початку радянської гігантоманії, ще в 50-і роки, в СРСР були тисячі і тисячі мікро- і міні-ГЕС! Без диких витрат на супер-ЛЕП електрифікованих найдальші й важкодоступні куточки країни.
У Білорусії до епохи укрупнення і централізації існувало 179 малих ГЕС, що забезпечували електроенергією колгоспи республіки. Білоруський президент в 1997 році звернув увагу на міні-ГЕС, дав команду підлеглим, і тепер в країні працює 36 МГЕС, сумарна потужність яких становить 13.5 МВт, причому в рік це виходить приблизно 33 млн. КВт * год електроенергії. У Білорусі діють пільги для таких МГЕС, їх електроенергія купується мережами за подвійним тарифом (у порівнянні з великими виробниками).
У Росії існує ГОСТ на малу електроенергетику, згідно з яким малими вважаються виробники електрики потужністю до 30 МВт, в країні є близько сотні МГЕС, потужністю до 6 МВт, їх сумарна потужність - до 90 МВт. Більшість таких станцій - на Північному Кавказі, хоча є і на Алтаї. А міжнародна експертна комісія оцінила потенціал малої гідроенергетики в Росії приблизно в третину споживаної в Росії енергії, або приблизно в 360 млрд кВт * год електроенергії на рік.
При цьому міні-ГЕС широко поширені в усьому світі. В даний час у Німеччині, Італії, Іспанії, Франції працюють багато тисяч міні-ГЕС (саме - більше тисячі в кожній з країн), сумарна потужність яких в кожній з перерахованих країн становить тисячі мегават. У Швеції - 1615 міні-ГЕС виробляють до 10% споживаної в країні електроенергії!
У чому головна перевага станцій-маляток? Вони працюють на проточній воді, їм не потрібні гігантські греблі, вони не заливають штучними водосховищами родючі землі, вони не вимагають многотисячекілометрових ЛЕП і купу обладнання для перетворення струму туди-назад, вони підводять потрібні 220 вольт прямо до користувача.
Хоча і справді, вартість однієї кіловат-години у них більше, ніж на ГЕС-гігантах.
Вважаю, що поки у нас не задумаються всерйоз про екологічні проблеми, смішно і думати про те, що на міні-ГЕС буде вироблятися третина всього потрібного російському споживачеві електрики, як розрахували вчені експерти.
