Як з'явився перший компакт-диск?

Технічний прогрес у сфері аудіозаписи рухається семимильними кроками. Здавалося б, ще якихось 12-15 років тому компакт-диски здавалися недозволеною розкішшю, і прибутки від їх продажів обчислювалися астрономічними сумами. А сьогодні вже щосили йде розмова про швидку загибель CD-індустрії. Про CD-революції і CD-еволюції і піде подальша мова.

Спроби записувати аудіо- та відеодані за допомогою лазерного променя (оптичний спосіб запису) робилися ще в 1960-і роки самими різними людьми та організаціями. Часто вказується, що перший оптичний привід був представлений ще в 1973 році Джимом Расселом. Після чого Рассел пред'явив свій винахід компаніям Sony і Philips. Ті зацікавилися, але переговори з ученим далі вести не стали. Зате в 1977 році обидві компанії скооперувалися і самі стали вести розробку «цифрового» оптичного формату.

Спочатку оптичні диски призначалися для відеоформату. Але ці прообрази майбутніх DVD вийшли занадто громіздкими і дорогими для масового виробництва і не могли на той момент скласти конкуренцію відеокасет. Щоб витрачені зусилля не пройшли дарма, розробники вирішили пристосувати оптичний диск для аудіозапису.

Перші «компакти» - ALP (Audio long play) - були далеко не компактними і за інерцією намагалися імітувати грамплатівку з діаметром 30 см. Правда, на відміну від вінілового лонгплею (на який з двох сторін могло поміститися 45 хв. Фонограми), на оптичний диск можна було «закатати» кілька десятків годин звучання. Але який аудіокампаніі потрібні настільки «марнотратні» звуконосіїв?

Тоді працівник Philips - Лу Отенс - запропонував зменшити розмір і, відповідно, ємність диска, обмеживши час звучання годиною. Але тут втрутилися любителі класичної музики з Sony. Вони внесли пропозицію збільшити час звучання до 66 хв., Щоб диск повністю вміщував «Дев'яту симфонію» Бетховена. У підсумку додали (про всяк випадок) ще 8 хвилин, і новий аудіоносій був запущений у виробництво.

Створення оптичного аудіодиску - один з перших і яскравих прикладів міжнаціональної кооперації. Так голландці з Philips розробили сам процес виробництва дисків, а японці з Sony запропонували метод запису, вже випробуваний ними на «цифрових» магнітофонах. Грубо кажучи, одні займалися «хардом», а інші - «софтом». У створенні диска також взяла участь німецька компанія Bayer, що розробила для нього оптимальний матеріал - полікарбонат Макролон.

І ось в 1982 році Sony і Philips представили світу Compact Disk Digital Audio (CD-DA або CD-Audio). Варіантів назви для нового звуконосіїв було запропоновано декілька, але перемогло слово «компакт» за аналогією з шалено популярними в той час «Компакт-касетами».

Сам стандарт (cтерео, 16-бітова розрядність, частота дискретизації - 44,1 кГц, ємність - 650 мб інформації або 74 хвилини звучання, діаметр диска - 12 см) урочисто увічнили в документі, названому «Червоною книгою».

На презентаційному компакт-диску була записана «Альпійська симфонія» Штрауса - адже саме на прикладі оркестрованої класики найкраще продемонструвати якість звучання. Однак у масове виробництво першими, звичайно, запустили поп-виконавців - альбом «Visitors» групи ABBA і альбом Біллі Джоела «52nd Street».

У 1983 році на ринку з'явилися перші програвачі CD, а через рік вже в «Помаранчевої книзі» Sony і Philips задокументували технологію запису і зберігання даних - CD-Rom. Тоді ж з'явилися і перші CD-плеєри.

Реакція населення на новий звуконосій вразила самих виробників. У 1985 році було продано 59 млн. Компакт-дисків - у шість разів більше, ніж планувалося! Першим CD, тираж якого перевищив мільйон, став альбом «Brothers in Arms» (1985) групи DIRE STRAITS.

У 1987 році кількість випущених найменувань CD досягло шести тисяч. Музиканти стали масово переходити на новий формат, а також поступово переводити в «цифру» старі записи. До кінця 1980-х компакт-диски витіснили вініл, а до середини 1990-х і компакт-касети. У нас цей процес зі зрозумілих причин запізнювався років на п'ять (останні грамплатівки датуються 1992 роком).

Цікаво, що розробляти оптичний спосіб запису починали і в Радянському Союзі ще в 1975 р Організація з солідною абревіатурою ВНІІРПА ім. Попова створила перший радянський оптичний програвач ЛУЧ-002, який і представила на ВДНГ в 1980 році (на демонстраційному диску була записана музика з к / ф «Мій ласкавий і ніжний звір»). На жаль вітчизняна розробка так і не отримала розвитку через відсутність бази з виробництва напівпровідникових лазерів (а газові лазери були аж надто громіздкими).

Про те, чим саме завоював серця слухачів компакт-диск, ми поговоримо наступного разу.