Хто відповідає за речі, залишені в камерах схову в магазинах?
Думаю я не перший, хто задався цим питанням. Можна легко уявити собі картину - Ви вчинили якусь цінну покупку, радісні йдете додому, щоб насолодитися нею і тут згадуєте, що непогано було б ще забігти в магазин (прикупити чогось). А от як раз і він. Заходьте. Бачите - біля входу в торговий зал стоїть охоронець з недоброзичливим особою, погляд якого прикутий до Вашої немаленькою коробочці, і пропонує Вам здати дану річ в камеру зберігання, яка виявляється поруч з Вами.
Ви, звичайно, погоджуєтеся (час і бажання сперечатися немає). Кладете свою безцінну покупку в камеру зберігання і раптом помічаєте таку напис - «Адміністрація магазину не несе відповідальності за речі, здані в камеру зберігання». І страшно Вам стає за Ваш дорогий товар.
Подальший розвиток ситуації може піти трьома шляхами:
1) Ви все одно залишаєте річ в камері схову («на авось») ;
2) Ви йдете з магазину, щоб віднести додому коробочку, а потім (без нічого) можна і в магазін;
3) Ви намагаєтеся довести, що Вам потрібно в магазин саме зараз, але здавати Ви нічого не збираєтеся.
Думаю, описана мною вище ситуація нехай не в точності, але повторює те, що кожен з нас коли-небудь переживав.
І виникає питання - а чи має право магазин, змушуючи Вас здавати свої речі в камеру зберігання, не нести відповідальності за них?
Постараюся побудувати ланцюжок міркувань, яка може бути приведе нас до правильної відповіді.
1. Діяльність магазину регулюється положеннями Цивільного кодексу про публічне договорі. Це стаття 426 ЦК України. Таким чином магазин не може відмовити Вам у придбанні будь-якого товару, наявного у них в наявності, а також не може перешкоджати Вам у здійсненні Вашої права (частина 3 статті 426 ЦК України). Простіше кажучи, ніхто не може Вас схопити за руку і сказати - «ти не здав річ, ти не можеш пройти».
2. Приміщення, в якому розташовуються камери схову, - це територія самого магазину. Правовий статус у цих «поличок» або «осередків» такий же як і у лотків в самому торговому залі. Це було сконструйовано і пристосоване самим магазином для здійснення своїх цілей діяльності.
3. Якщо магазин заявляє, що він не несе відповідальності за зберігаються цінності, то можна припустити, що він відмовляється і від свого права власності на дані речі («осередку»). Тому що тільки не власник може не нести тягар утримання якої-небудь речі.
4. По суті справи, виходячи з форми, магазин пропонує Вам укласти псевдодоговор зберігання. Але ось знову парадокс. Виходячи зі статті 888 ЦК України, зберігач не має права вимагати передачі йому речі на зберігання. Але магазин заперечує, що він виступає зберігачем, але в той же час настійно пропонує Вам здати речі. Але кому і куди? Це загадка.
5. У разі втрати Вашої речі, після довгих суперечок і розборок Ви в змозі будете відшкодувати заподіяну Вам збиток через суд. Але чи потрібна ця тяганина Вам?
З усього вищевикладеного можна зробити простий висновок - не здавайте речі в камери схову. А краще і не сперечайтеся з адміністрацією магазину (якщо не хочете, звичайно). Просто знайте - те, що проголошує магазин біля камер схову, незаконно. Приходьте без нічого і купуйте те, що Вам необхідно.
