А чи може слабка людина бути здоровим і красивим?
Нескладно помітити, що людська слабкість найчастіше переходить в залежність.
Чим більше я придивляюся до Homo sapiens, тим рідше помічаю за ними цей самий sapiens. Вид приматів з сімейства гомінідів, здатних до мови (див. Вікіпедію) я своїм слабеющим зором ще можу побачити, але розгледіти в них сапієнсів вдається нечасто. Через це я, волею-неволею, починаю косо поглядати на проголошену нами демократію, списуючи на її рахунок людську слабкість.
Жити ми, звичайно, стали краще, а хтось з нас живе і веселіше, але це веселощі часто скидається на бенкет під час чуми. І говорити про те, що це веселощі від великого розуму, язик не повертається. Та хіба може розумна людина впадати в яку-небудь залежність? А залежностей перед нами відкрилося безліч. Тут тобі і алкогольна залежність, на яку страждає чимала частина населення. Трохи заспокоює те, що ця залежність суто нашенська, «расейской». Але краще вона від цього не стає.
А ось іншу залежність інакше як іноземної і не назвеш. Нікотинова залежність прийшла до нас у не настільки давні часи з далекого зарубіжжя. Прийшла і затягла Росію димовою завісою. Причому раніше основними творцями димової завіси були, переважно, чоловіки. Ну, підключиться до них в екстазі яка-небудь забруднена повія, або мужланістая революціонерка смачно затягнеться заяложеної цигаркою. Але, в основному, куріння залишалося привілеєм чоловічої. І ось тепер цю саму привілей, одну з тих привілеїв, яка яскраво показує чоловічу слабкість, намагаються зарезервувати за собою російські, та й іноземні, жінки.
Ну, та Бог з ними, з іноземками, у них свої голови на плечах, та й курять вони більшою мірою від безвиході, що виникла від того, що переводяться за кордоном справжні мужики. А ось за співвітчизниць прикро. Для їх російської краси, чарівної посмішки та вродженої душевності зовсім необов'язково наявність у роті цигарки. Милі ви наші, покажіть приклад чоловікам, і тоді нікотин, як і інші наркотики, не зможе афішувати людську слабкість. А то ж так гірко дивитися на цю слабкість людську день у день.
Хотілося б кілька рядків присвятити та іншої слабкості, яка до недавніх часів так явно не виявлялася.
Проходячи повз супермаркету і просто маркету, доводиться спостерігати непривабливу картину, коли наш російський споживач вирулює з нього з переповненої візком. Перша думка, яка приходить мені в голову в даний момент: невже гряде який-небудь катаклізм і потрібно запасатися продуктами про запас? Ан ні, жодних катаклізмів, начебто, не передбачається. Можливо, росіяни обзавелися великими родинами? Але офіційна статистика говорить про зворотне. Тоді вже точно назріває сутужно з продуктами. Сьогодні є, а завтра може і не бути. Але, виявляється, і це не так. На сьогоднішній день стабільність, начебто, нам забезпечена.
І спадає на думку тільки один аргумент на користь переповнених візків - Тобто ми тепер стали, панове-товариші, в три горла. А таке харчування, як нам відомо, призводить або до зайвої ваги індивідуума, або до національного ожиріння. На Заході це виявляється через вживання дешевих і швидких продуктів, типу чизбургеров і гамбургерів, у нас же - у надмірному поїданні будь-яких продуктів. Головне, щоб упаковка була яскравішою, та вміст побільше. А що стосується відрижки, так це тільки спочатку неприємно, а з часом і не помічається.
Писати про людські слабкості - справа невдячна, але й не помічати їх - теж не резон. Тому я і вирішив нагадати росіянам, що ми, хоч і ставимося до виду приматів з сімейства гомінідів (див. Вікіпедію), але все ж є людинами мислячими і розумними. І саме розум повинен змусити нас замислитися не лише про сьогодення, а й про майбутнє. І взагалі, вже так чи ми слабкі?
