Чому в XVI столітті в календарі «загубилося» 5 жовтня?

У 1582 парафіяни багатьох католицьких церков з подивом дізналися, що 5-го жовтня цього року не буде, а за 4-м жовтня відразу ж піде 15-е. Пояснити людям, які й математику-то знали в межах найпростіших дій, чому так відбувається, більшість священиків було не в змозі. Тому вони просто посилалися на папську буллу, якою вводилося зміна календаря, що є невдовзі називатися «григоріанським».

Природно, що у цієї події була тривала передісторія. До цього часу більшість європейських країн користувалися юліанським календарем, введеним ще Юлієм Цезарем в 45 році до нашої ери. При складанні цього календаря порахували, що довжина тропічного року приблизно дорівнює 365,25 дня, тобто щороку додається четверта частина дня. Для того щоб цей «надлишок» прибрати, кожен четвертий рік зробили високосним. Але реальна тривалість року виявилася трохи менше, тому кожні 128 років «набігав» додатковий день, не враховуються в календарі. До XVI століття таких зайвих днів набралося 10.

Цією особливістю зацікавився лікар з Неаполя Алоізіус Ліліус (за іншими відомостями він був університетським професором), на дозвіллі серйозно займався математикою. Виявилося, що проблема вкрай серйозна, так як католицька церква через появу «зайвих» неврахованих днів відзначає релігійні свята не в ті дні, коли належить. Він запропонував просте, але радикальний засіб: для початку змістити в календарі рахунок на 10 днів. Пропозицією відразу ж зацікавилася церква, що розглянула його на Тридентському соборі (1545-1563 рр.), Який запропонував провести зміну календаря. Але до реальної реалізації минуло ще 20 років. Остаточне рішення про виправлення помилок юліанського календаря було прийнято папою Григорієм XIII, який своєю буллою від 24 лютого 1582 вказав провести зміну з 5 жовтня того ж року додаванням 10 діб, тобто Цього дня слід було вважати 15 жовтня. Далі рахунок днів не змінювався. Для того щоб знову не виникла розбіжність, передбачили додавання ще кількох високосних років.

У 1582 року перехід на новий календар, який спочатку називався ліліанскім (по імені автора), а потім став григоріанським на честь папи Римського, переставив його в дію, перейшло всього кілька європейських країн. Але процес, як кажуть, пішов. На нове літочислення стали переходити все нові держави. Найчастіше траплялися казуси, коли в країні тривалий час діяли два календаря. Так, наприклад, сталося в Польщі і в Фінляндії після їх входження до складу Російської імперії, в якій до 1918 року продовжував діяти юліанський календар, а поляки і фіни вже давно жили за григоріанським.

До речі, Російська православна церква, як і ряд інших автокефальних православних церков, на григоріанський календар так і не перейшли. Але окремі православні парафії за кордоном все-таки користуються григоріанським календарем.

У Росії перехід на новий календар стався в 1918 році, коли декретом було встановлено, що за 31 січня слід 14 лютого. Цікаво, що в Росії, яка перейшла на новий календар однією з останніх, відразу ж виникли проблеми з перерахунком дат. Плутанина продовжується все-то і навіть в офіційних документах. Наприклад, в 1995 році був прийнятий Федеральний закон про Дні військової слави (переможних днях) Росії. Чиновники, які його складали, не мудруючи лукаво, до всіх старим датам додали по 13 днів, крім дат битв при Бородіно і біля острова Тендра, яким додали по 12 днів. Вони й не здогадувалися, що 13 днів додається тільки для дат, пов'язаних з подіями ХХ століття, а чим далі в глиб століть, тим менше днів становить різниця між календарями. Помилок в перерахунку дат дуже багато, щоб переконатися, почитайте календарі (переліки) знаменних дат і самостійно проведіть перерахунок. Зробити це нескладно, треба тільки знати кількість додаються днів залежно від дати. Наприклад, 5 жовтня у багатьох переліках знаменних дат зазначено, як день установи Катериною II в 1782 році ордена святого Володимира, але відзначати подію, що сталася 22 вересня, слід 3 жовтня (плюс 11, а не 13 днів).

Для перерахунку дати з юліанського календаря (часто використовується термін «старий стиль») на григоріанський необхідно додати:

до дат XII і XIII століть - 7 діб,

до дат XIV століття - 8 діб,

до дат XV століття і до 4 жовтня 1582 - 9 діб,

до дат з 15 жовтня 1582 по 29 лютого 1700 - 10 діб,

до дат з березня 1700 по 29 лютого 1800 - 11 діб,

до дат з березня 1800 по 29 лютого 1900 - 12 діб,

до дат з березня 1900 по 14 лютого 1918 року - 13 діб.

В даний час в світі використовується багато календарів, але найпоширенішим і офіційно визнаним міжнародним співтовариством є григоріанський.