Кароль Мікулі - кращий учень Шопена

Кароль Мікулі (пол. Karol Mikuli) (20 жовтня 1819, Чернівці - 21 травня 1897, Львів) - кращий учень Ф. Шопена, польський та український віртуозний піаніст, композитор, диригент і педагог вірменського походження.

Був першим видавцем і пропагандистом творів Шопена в Львові і в усіх польських землях. Давав концерти у Франції, Австрії, Росії та Румунії. Засновник Галицького Музичного Товариства у місті Львові та Львівській консерваторії.

Мікулі - автор численних танців і п'єс для фортепіано, серенади для фортепіано та кларнета, скерціно для 3 скрипок, пісень на вірші польських, французьких, румунських та німецьких поетів (видано за життя більше 30 соч.).

Мікулі займався збиранням та обробкою музичного фольклору різних національних культур - польської, румунської, гуцульського, молдавського.

Йому належить обробка для голосу і фортепіано «48 румунських народних наспівів» (зб. «Quarante huit airs nationaux roumains 1848-54», v. 1-4, Leopol, 1850-54- складений на основі записів, зроблених у Молдавії та Буковині) .

Кароль Мікулі був учителем багатьох музикантів, у тому числі Мечислава Солтиса, пізніше професора і директора Львівської консерваторії, і Станіслава Невядомского - відомого польського композитора.

;

Учень Шопена заснував у Чернівцях наукову бібліотеку.

Кращий учень Фредеріка Шопена, відомий піаніст і композитор, громадський діяч і фольклорист Кароль Мікулі народився в Чернівцях 22 (20) жовтня 1819. Він був не тільки великим музикантом, але й відомим чернівецьким меценатом. Завдяки пожертвам Кароля в Чернівцях з'явилася перша публічна бібліотека, виплачували стипендію талановитим гімназистам. Також по всій Буковині Кароль вишукував обдарованих піаністів-аматорів, які згодом грали легендарні симфонії. Зобов'язані Каролю і тим, що в Чернівцях два дні поспіль виступав легендарний Ференц Ліст.

Роками збирав буковинський фольклор

Кароль Мікулі народився в сім'ї вірменського купця Якоба фон Мікулі, який був першим власником готелю «Молдавія». Жила сім'я на одній з вулиць у вірменському кварталі, будинку якого згодом згоріли (район римо-католицького костелу, площі Філармонії і вулиці Бетховена).

- У сім'ї відразу помітили любов Кароля до музики, - розповідає директор муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського Олеся Щербанюк. - Першим учителем гри на фортепіано Кароля була його мати, яка і сама добре грала. Захоплює те, наскільки батьки намагалися заради освіти дітей. Так, в біографії Кароля дуже цікавий факт: в Чернівці запросили великого польського піаніста Оскара Кольберга, який став домашнім учителем талановитого хлопчика.

Після закінчення Чернівецького вищого гімназії (школа № 1 на вулиці Емінеску) Кароль вступив на медичний факультет Віденського університету. А згодом у Парижі він два роки навчався у легендарного Шопена.

- Кароль і його сім'я дружили з відомими музикантами, - продовжує Олеся. - У далекі травневі дні 1847 Чернівці мали честь слухати концерти блискучого угорського піаніста Ференца Ліста, з яким дружив Кароль. Два дні поспіль Лист давав концерт в готелі «Молдавія», який у ті дні був своєрідним культурним центром. Зараз в будівлі готелю діє читальний зал юнацької бібліотеки (поруч з церквою Святої Параскеви на вулиці Головній).

Проживав у Чернівцях Кароль Мікулі з 1848 по 1857 рік. Він багато подорожував Буковиною і Бессарабією, записував українські, румунські та молдавські народні пісні, танці та обряди.

- Щоліта Кароль Мікулі приїжджав у буковинське село Шепіт і жив у господарстві прозаїка Іраклія Порумбеску, - говорить Олеся Щербанюк. - Композитор любив вивчати музичну спадщину: селяни грали йому на сопілці, співали, танцювали, а він все записував, щоб потім обробити і видати. У цей же період він почав шукати талановитих самородків, які згодом виконували легендарні музичні твори.

Коли була вулиця Кароля Мікулі

Кароль Мікулі - один із засновників першої публічної бібліотеки в Чернівцях, заснованої ще 1852.

- Поміщик із села Вікно Міхай Зотті вирішив створити першу крайову публічну бібліотеку, - зауважує Олеся Щербанюк. - Восени 1850 він ініціював збори однодумців, які висловили готовність зібрати необхідну суму грошей - тисячу флоринів. Кароль Мікулі передав всю свою виручку від двох зимових концертів 1850-1851 років. Сума була велика - 1030 флоринів. Ось ці кошти і лягли в основу майбутньої наукової бібліотеки ЧНУ. Зараз в подяку портрет Кароля Мікулі є в кабінеті директора бібліотеки (вулиця Лесі Українки, - авт.).

Меценатом композитор проявив себе ще й тоді, коли заснував Фонд стипендій для бідних гімназистів. Кароль відразу пожертвував Фонду тисяч флоринів, а потім ще й перераховував кошти зі своїх концертів. 1889 за значні заслуги за розвиток музичної культури Кароля Мікулі нагородили Кавалерським хрестом Ордена Франца Йосифа. Вручаючи почесну нагороду, імператор назвав Кароля «найбільшим з тодішніх музикантів».

- В австрійський період в затишному районі Чернівців біля центрального парку імені Карла Мікулі була названа вулиця, - зазначає пані Олеся і показує старовинну карту Чернівців за 1907 з вулицею Мікулі. - Стоїть і зараз повернути цю постать городянам не тільки в книгах, але і в пам'яті вулиць нашого міста ...

Відійшов у вічність Кароль Мікулі 21 травня 1897 у Львові, де й похований.

Валерія Чорней

Напрацювання

Кароля Мікулі

Композитор видав повне зібрання творів Шопена в 17 томах 1879 в Лейпцигу. Він також є автором численних фортепіанних п'єс, творів для скрипки і кларнета, хорів, пісень, мазурок, полонезів, вальсів, обробок музичного фольклору різних народів. Музикант написав багато пісень на слова польських, французьких, німецьких та румунських поетів. Видав у Львові 1850-1854 років чотирма випусками «48 національних румунських арій» в обробці для фортепіано. Перу Мікулі належить теоретична праця «Про канон», яка ще чекає вихід у світ.

Хто повертає місту

ім'я Кароля Мікулі

неабияку творчу особистість Кароля Мікулі відкрив чернівчанам дослідник музичного життя міста, журналіст і головний редактор «Радянської Буковини» Кузьма Демочка, всі видання «Художньої та музичної Буковини» якого представлені зараз на виставковому стенді муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського.

Тут також представлені енциклопедичні музичні видання Буковини та України в цілому, де належним оцінені постать видатного буковинського композитора. Зокрема мова йде про архівні матеріали, зібрані Олександром Добржанський, Наталією Масія і Марією Никирса під однією обкладинкою та назвою «Нації і народності Буковини у фондах Державного архіву Чернівецької області», де у відповідному розділі представлені відомості про життя та діяльність Кароля Мікулі.

творча спадщина композитора широкої аудиторії повертає доцент кафедри музики ЧНУ імені Юрія Федьковича, дослідник і популяризатор його праць Олександр Залуцький. На виставці представлені навчальні посібники «Музичне краєзнавство Буковини», куди входять рідкісні музичні твори, фортепіанні п'єси, етюди, балади, 48 національних румунських арій композитора, вперше видали у Львові ще 1850-1854 років.

https://ru.molbuk.ua/publicacii/41658-rus_uchen-shopena-zasnuvav-u-chernvcyah-naukovu-bbloteku.html