Чи потрібні мрії?
Мрії смороду всегда мают качан та чи мают смороду кінець?
Люди БАГАТО мріють: одні хотят ще более щастя, ще более любові Інші ще более грошів, ще более здоровя, так це класно, но мрія Це дуже маленька частинка в мире реальному хоча з Іншого боці велика в мире віртуальному. Наш світ матеріальний и чі может ця маленька частинка в нашому мозком теж дива матеріальною? Так може, но для цього треба бажання - воно головне Аджея наші думки и сама ціль здорово відрізняються.
Життя ПОЧИНАЄТЬСЯ з болю и закінчується такоже ним.
Альо чі можна Сказати, что ВІН поганий и приносити нам больше негативу чи навпаки позитиву ?! Если поглянуті на це питання з боку фізічного болю то так, тут переважає негатив, но негатив тілесній.
Народження нового це всегда щастя, но тоді Втрата старого це ..........?
Треба вчитись сприйматися ті, что очевидне це стосується даже почуттів:
Живуть две людини в них різне життя Різні розпорядку дня, и від настає тієї момент, коли ЦІ два клубочки з нитками переплітаються, все змішується и зароджується Щось нове, Щось особливе, таке чудове пріємне, тобі немовби Зроби операцію, и в середіні у тобі ще Одне серце, і ще один шлунок В якому воно бється, ця операція не приносить болю в твоєму жівоті зявляється атомний реактор з нервово закінчень, Який дает тобі сили яка Ніколи НЕ закінчується ти відчуваєш Зміни ти бачиш себе, світ, все по ІНШОМУ в тебе немає більш поганих моментів, є ті что очень Швидко закінчуються, и розчіняються як солона Краплинка в прісному озері. Ти даже діхаєш по іншому- швидше, Аджея коли ві поруч ти завміраєш и насолоджуєшся шкірних моментом .Так це ті життя Пожалуйста зародилася, ти НЕ думаєш ти відчуваєш, но Біль мовби после наркозу в один момент ВІН дает знаті про себе, и ти почінаєш думати а не відчуваті ти втрачаєш серце, воно розрівається, ті друга серце Пожалуйста давало тобі над возможности, як добро что в Такі моменти в тобі залішається ще одне, - твоє.
Ти почінаєш розуміті, то багато кінець, в середіні Тільки рана и маленька надія, что все змініться, но проходити день два ти чекаєш Нічого НЕ змінюється, тієї вогник в середіні тобі згасає, І від кінець. Ти наче розумієш це и ні, ти почінаєш мріяти згадувати, жити Спогади, реальність десь там, ти в віртуальному мире недосяжному для других. А може в тій момент треба Було сделать по ІНШОМУ и тоді все б Було по ІНШОМУ, а може й ні, ...? ти звінувачуєш собі других, но Нічого від цього НЕ змінюється так закінчується життя.
Так життя закінчілося его НЕ повернеш, но Хіба Було погано Аджея були Тільки Позитивні моменти, Які дали тобі радість, силу, треба вчитись радіти таким моментам радіти кожному новому дню, Аджея всегда є як погане так и добро, погане ми забуваємо, добро ми згадуємо , всегда треба прощатся и забуваті, очіщаті своє серце и впускаті в свой світ нове Повітря, нове сонячне світло, а для цього нужно лиш Відкрити своє вікно, даже если на вулиці зима и холодний вітер.
Чи задумуваліся ві колись про Вплив свого особіст життя на іншу часть вашого світу?
Яке мают відношення Ваші почуття до Вашої кар'єри навчання и т ін. Если пільніше прідівітісь то можна з впевненістю стверджуваті что прямий. Аджея коли людина щаслива на особистому Фронті то в жітті вона перетворюється на Бога Який может все.
ВІН давши мені БАГАТО позитиву. Знайомий фраза? ......
Почуття це ...... ..
Їх НЕ можливо Передат словами ..........
У відношеннях между хлопцем и дівчиною є прірва и міст через неї. Смороду Щодня ходять через цею міст вдень и Вночі.
Альо если Щось піде не так и хтось спіткнеться то можна легко впасти.
Альо чі подасть тієї другий, тобі руку?
Колі в відносінах наступає пауза, ти повстаєш перед Вибори зверни негатив чи позитив, чорне чи біле? Если оберешся позитив то почти все залиша на місці, негатив принесе лишь кінець. Обирати вам.
Без назви.
Твоя фантазія давно Вже хвора, а мозок твій проїла міль.
Ти кожен день живеш минулим чекаєш-ждеш его на чай чи каву
В обід по Вечор, щоранку чекаєш-ждеш коли ж прийде
Тобі не в їлося це слово? Мені давно ще З ПЕРШИХ букв ... ..!
Чекати це, мабуть, круто! Надія в серці Іще є ... ..!
Чи не хочеш до кінця Відчути тієї Біль что Вже весь побілів?
За стіл сідаєш тарілку всегда ставиш и Йому й Собі.
Пора давно Вже зрозуміті Відчути всі и пережитого
Найти новий потік ЖИТТЯ І пити з него пити, іти все далі, знову жити.
Автобус їде назустріч горизонті летить спішіть немов хоче догнаті сонце что сідає
Нема зупинок а лиш дорога асфальт лиш сірий и більш Нічого
Навколо люди дерева квіти над ними Тіні, - це его крила
Десь там на морі гуляє вітер щасливий ї гордий что зміг злетіті
У парку пара усміхнені гуляють смороду як діти знов десь там літають
Нема бензину ... .. та ВІН и не потрібен ...... навіщо если є крила
Летить чімдуж немов шалений ......... ВІН бачіть там своє лиш світло
Живіть Кохайте и страждайте біжіть спішіть ... .. если впали то вставайте.
Дороги поруч свою лиш оббирати.
Треба вчитись жити не по розумних книгах а писати Власний книгу власним пером ... життя Одне и ти такоже НЕ вічний роки ідуть и Тіло все старіше ти НЕ замінеш стару деталь на нову Ти вже мудріше це означатиме що ти нашел свою дорогу.
Мати ціль в жітті це лишь одна сходинка до неї. 24.09.2010.