Навіщо переозвучувати старі радянські мультфільми?

Не так давно на одному з телевізійних каналів я випадково натрапив на мультфільм «Мойдодир». Зазвичай, потрапляючи на мультфільм, я переходжу на інший канал, але тут щось привернуло мою увагу. Через кілька секунд все стало зрозуміло - звук мультика був ДРУГИЙ! За кілька тижнів я виявив ще майже півтора десятка повністю переозвучена мультфільмів, у тому числі такі шедеври, як «Золота антилопа», «Гуси-лебеді», «Аленький цветочек», «Помаранчеве шийку».

Дивитися їх людині, яка звикла до оригінального звуку, абсолютно неможливо. Виникає стійке відчуття, що студент першого курсу музичного училища прослухав оригінальний варіант і виписав оркестровку, не почувши при цьому майже половини інструментів. А якийсь комп'ютерник, не маючи навіть елементарного уявлення про музику, набив все це мишкою і програв на звуковій карті за триста рублів. У мене була така років десять тому, ESS1868 - звучання один в один, відро з болтами. І це замість симфонічного оркестру! «Озвучателі» - артистами їх важко назвати - абсолютно не потрапляють в артикуляцію персонажів, та так не потрапляють, що розходяться іноді на секунду і більше. Подивіться будь-який старий мультфільм, до якого «реставратори» ще не дісталися - синхронізація ідеальна, в такт говорять навіть ляльки. Та й чи може хтось замінити голоси Бабанова, Карапетяна, Віцина, Папанова, Румянової? Весь звук йде з якимось відлунням, швидше за все приміщення не було акустично підготовлено. Всі разом призводить до того, що картинка сприймається окремо від звуку, ну не поєднується шедевр і барахло в одному флаконі!

Хто ж і головне - навіщо - це робить? На перше питання відповідь знайти досить просто. В кінці кожного скаліченого мультфільму значиться - ТОВ «Студія АС» 2000 та ТОВ «Дитячий сеанс 1» 2001. Знайти інформацію про перших діячів не вдалося - «аси» виявилися настільки «професійні», що ніяких слідів в Інтернеті не залишили. Другі, на жаль, ще існують. На сайті компанії, зробленому, до речі, досить незграбно, викладено каталог із сорока мультфільмів-інвалідів, поряд з кожною назвою гордо красується - «нова версія». Оцініть вишукування - «ефірного та кабельного телеканалам пропонується каталог, що містить 11:00 кращих вітчизняних мультфільмів в новій версії (реставрація зображення і новий звук), вироблених майстрами всесвітньо відомої кіностудії« Союзмультфільм »... Навіть якщо відволіктися від абсурдності самої фрази, то з« майстрами ... »можна погодитися, а от з« реставрацією »- категорично не можна.

Так навіщо ж це зроблено? Скажу відразу, що будь-яких офіційних відповідей знайти неможливо, «реставратори» цей секрет ревниво охороняють. Тому можу запропонувати кілька версій, найчастіше обговорюваних в Інтернеті.

Версія 1. Вихідний звук мультфільмів втрачений внаслідок звичайного російського раздолбайства, тому переписаний звук - краще, ніж нічого. Версія досить квола. Виходячи з самої технології зберігання мультфільмів, повністю втратити звук і зберегти картинку досить важко. Крім того, в архівах телекомпаній, на дисках і касетах приватних осіб, нарешті, напевно залишилися копії прийнятної якості. А найголовніше - на деяких телеканалах ці ж мультфільми йдуть з оригінальним звуком.

Версія 2. Мультфільми переозвучили, щоб привести їх до сучасного формату звуку для нормального відтворення в кінозалах і домашніх кінотеатрах, а з вихідною фонограмою такого зробити не можна. Теж не виходить ... Не хочете перемалювати «Мону Лізу», тому що її відсканувати не виходить? Абсурд? А ось «Дитячий сеанс 1» саме так і вчинив би ... До того ж іншим реставраторам, цього разу без лапок, вдається переносити і фільми, і мультфільми в новий формат, не замінюючи оркестр шарманкою, а народних артистів - «артистами» з народу .

На цьому технічні переклади закінчуються і починаються юридичні, пов'язані з авторськими правами на ці мультфільми.

Версія 3. Компанія змогла купити права тільки на зображення, а на звук чи то грошей не вистачило, чи то не продавався він. Довелося замінювати самим. На перший погляд, ця версія сама нереальна з усіх згадуваних. Як може мультфільм продаватися по частинах? Але з іншого боку, чому звук мультфільму може не підходити компанії? Варіант один - він на іноземній мові.

І ось тут варто згадати, що відбувалося з «Союзмультфільмом» в незабутні дев'яностих. А відбувалося ось що. У радянські часи державна студія «Союзмультфільм» на державні гроші знімала державні мультфільми, які показувалися на державних телеканалах і в державних кінотеатрах. І ніяких вам авторських прав. Після загального розвалу мультфільми з незрозумілої причини стали власністю не держави, а «орендного» підприємства «Союзмультфільм». Хоча причина зрозуміла - державні мужі в той час ділили шматки побільше. І ось ця сама колекція з півтори тисячі мультфільмів, знятих більш ніж за п'ятдесят років роботи студії, стала прокляттям для нового «Союзмультфільму». Як підприємство з технологічним обладнанням, трудовим колективом, традиціями, нарешті, студія була нікому не потрібна. А ось як розпорядник колекції - це інша справа.

І розпоряджається «Союзмультфільм», в особі свого директора, колекцією круто. На самому початку дев'яностих років права на значну частину мультфільмів продаються колишньому радянському актору Олегу видів і його дружині - американської підприємниці Джоан Борстейн. Продаються права на перемонтаж, переозвучування і прокат на закордонній території. Таким чином, мультфільми плавно йдуть за кордон.

Всупереч розхожій думці, що цим «Союзмультфільм» позбавив наших дітей улюблених мультфільмів, нічого подібного не було. Зверніть увагу - права на прокат на закордонній території. Якщо точніше - поза Росії та країн ближнього зарубіжжя. До слова сказати, Олег Видів і його дружина цілком пристойно відреставрували і перевели мультфільми, вклавши в цю справу кілька мільйонів доларів. Чи вдалося їм окупити витрати, до справи зараз не відноситься.

Нас цікавить підсумок - хто до двохтисячному році розпоряджався колекцією в Росії, було не зовсім зрозуміло. Але десь не дуже далеко скупчилися мультфільми гарної якості, але - ось невдача - англійською мовою. І вимальовується цілком правдоподібний відповідь на початковий питання - саме ці копії якимось чином потрапили до наших діячам. І саме тому довелося знести всю англомовну фонограму і записати її російською мовою заново.

Зроблено все як завжди - грошей поменше, швидше. Тому найняли кого подешевше. У титрах можна навіть вказати нові прізвища, все одно їх ніхто не знає. Незрозуміло тільки, що в компанії цих «озвуковщіков» робить В. Конкін, непоганий, в общем-то, артист. Він-то не міг не розуміти, що коїться щось неправильне.

Припиниться Чи це свавілля? Не знаю, швидше за все, навпаки буде ширитися, і під «реставрацію» можуть потрапити нові мультфільми. Гроші вирішують все. Так що я починаю збирати свою колекцію мультфільмів. Поки ще незіпсованих. ]